Москва атакує Україну зі сходу, а Будапешт тисне із заходу. Орбан блокує європейську допомогу, запускає антиукраїнську пропаганду і використовує Україну як образ ворога для передвиборчої кампанії. Останній скандал із затриманням українських інкасаторів лише загострив кризу, яка до виборів наростатиме ще більше.
Чому Угорщина робить з України ворога?
Відносини між Україною та Угорщиною довгий час залишалися спокійними і прагматичними. Після здобуття Україною незалежності у 1991 році обидві держави співпрацювали без конфліктів, а питання угорської національної меншини на Закарпатті нікого особливо не хвилювало і не перетворювалося на предмет масштабної політичної кризи. Угорська громада мала можливість навчатися рідною мовою, розвивати культурні організації і підтримувати зв’язки з історичною батьківщиною.
Ситуація почала різко змінюватися після 2014 року, коли Росія розпочала агресію проти України. Саме тоді Будапешт уперше почав активно висувати претензії до Києва під приводом «захисту прав угорської меншини». При цьому для багатьох в Україні виглядало цинічно, що тема прав угорців почала активно експлуатуватися саме в момент, коли країна змушена була відбивати російський напад зі сходу. Угорська влада під керівництвом Віктора Орбана дедалі частіше використовувала цю тему для політичного тиску на Київ та спроб підірвати стабільність у прикордонному регіоні.
Виглядало це напрочуд синхронно. Москва атакувала Україну зі сходу, тоді як Будапешт дедалі жорсткіше критикував Київ із заходу, блокуючи співпрацю України з НАТО та виступаючи проти частини європейських рішень на підтримку України. На цьому тлі Орбана почали дедалі частіше називати «троянським конем» Кремля в ЄС.
Очевидно, спекулюючи імперськими комплексами угорців, Орбан сприймав геополітичну кризу як можливість перегляду старих історичних образ. Після Першої світової війни Угорщина втратила значні території за Тріанонським договором 1920 року, і тема «історичної несправедливості» регулярно звучить у політичному дискурсі угорських націоналістів. Є всі підстави вважати, що саме на тлі російських планів щодо перегляду кордонів у Європі в Будапешті могли розглядати власні історичні ревізіоністські сценарії.
Угорські танки на Закарпатті?
Події початку повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року лише посилили підозри і недовіру. 24 лютого 2022 року, коли Україна зазнала повномасштабного вторгнення Росії, угорська армія на бронетехніці розгорнулася під українським кордоном і до чогось готувалася. Коли в інтернеті з’явилися перші відео десятків спалених російських танків – угорська армія тихо розвернулася і зникла в тумані угорських доріг.
Парадоксально, що в ЄС, в НАТО, і в самій Угорщині демократична опозиція тоді не притягнули Орбана до відповідальності. Хоча офіційно Будапешт пояснював ці дії заходами безпеки, є підстави поставити резонне запитання: Угорщина готувала військове вторгнення в Україну 2022 році?
У наступні роки Угорщина неодноразово блокувала або гальмувала рішення Європейського Союзу, пов’язані з підтримкою України. Орбан виступав проти частини санкцій, критикував військову допомогу Києву та намагався використовувати своє право вето для політичного торгу з Брюсселем. У Києві це сприймали як системну політику, що фактично грає на користь Москві.
Орбан грабує банк!
Черговий різкий сплеск напруженості стався нещодавно через інцидент із українським інкасаторським конвоєм. 5 березня угорські силові структури затримали транспорт із готівкою та цінностями, які перевозилися з австрійського Raiffeisen Bank до українського державного Ощадбанку. Українців затримали, звинувативши у фінансових порушеннях, а кошти викрали.
У Києві це назвали безпрецедентним випадком і звинуватили угорський уряд у силовому тиску. Українські чиновники навіть використовували надзвичайно жорсткі формулювання, називаючи дії Будапешта «шантажем» і «захопленням заручників». Інцидент швидко набув політичного характеру, адже в Будапешті водночас пролунали заяви про можливе блокування транзиту важливих для України вантажів, якщо Київ не відновить постачання російської нафти трубопроводом «Дружба».
Це протистояння відбувається на тлі внутрішньої політичної боротьби в самій Угорщині. Напередодні виборів Віктор Орбан активно використовує антиукраїнську риторику, намагаючись мобілізувати електорат. У країні з’явилися масові інформаційні кампанії з критикою української влади, а плакати із зображеннями президента України та різкими політичними гаслами стали частиною передвиборчої боротьби.
Опозиція звинувачує Орбана у свідомому нагнітанні конфлікту з Києвом. Його головним політичним суперником на виборах є лідер партії «Тиса» Петер Мадяр, який пропонує більш проєвропейський курс. Саме тому тема України стала одним із центральних інструментів політичної мобілізації.
У цьому протистоянні не обходиться і без інформаційних провокацій. Так, невдала заява президента України Володимира Зеленського, яка прозвучала як жарт про те, що «ЗСУ подзвонять до Орбана», стала одним із головних аргументів угорської пропаганди. Угорська влада використала її, щоб консолідувати електорат навколо уряду і представити Україну як потенційну загрозу.
Політична конкуренція між зрадою і ганьбою
Водночас у самій Україні точаться дискусії щодо того, як реагувати на дії Будапешта. Частина українських політиків і блогерів, в рамках політичної боротьби та конкурентних поглядів проти діючої влади, раптом починає захищати Орбана активніше, ніж власну державу. Звучать заклики «не дратувати Орбана», хоча під час війни за виживання називати речі своїми іменами та ще й щодо російського троянського коня – абсолютно справедлива. Частина українських блогерів, а можливо й ботів, почали розганяти тезу про якесь корупційне походження грошей українського державного банку, тим самим виправдовуючи дії Орбана, який начебто ще й “викрив корупцію”. Хоча виправдовувати дії російських активів які грабують банки – ганебно навіть для політичних конкурентів.
Сьогодні очевидно, що українсько-угорські відносини переживають найгірший період за всю новітню історію. Найближчі місяці можуть стати ще складнішими, адже політична боротьба в Угорщині підштовхує уряд Орбана до дедалі гострішої антиукраїнської риторики.
Кремль давно намагається використовувати внутрішні суперечності в Європейському Союзі, і конфлікт між Києвом та Будапештом лише посилює ці розбіжності. Адже Москва піде у ва-банк щоб зберегти свій активу у ЄС – Орбана і не втратити троянського коня, в якого вкладено стільки російських грошей.
А Україні вже слід думати, що робити з як мінімум половиною угорців, зазомбованих орбанівською пропагандою ненависті. Якщо антиукраїнська риторика залишиться ключовим елементом угорської політики, нормалізація відносин між двома сусідніми країнами може виявитися дуже складним завданням.
Автор: Валерій Майданюк
