Румунію називають одним із найстабільніших партнерів України у регіоні, але країна стрімко входить у політичну кризу, яка може привести до влади ультраправі та проросійські сили. Після скандалів із маніпуляціями у TikTok, скасованих виборів та створення «коаліції проти реваншу» Бухарест знову опинився на межі політичного вибуху. І якщо проєвропейські сили не втримають ситуацію, ЄС може отримати ще одну «орбанівську» державу – вже на південному кордоні України.
Румунія останні два роки переживає справжню політичну епопею, яка дедалі більше нагадує боротьбу за геополітичний курс держави. Ще нещодавно країна опинилася за крок до приходу до влади проросійських та ультраправих сил, під проводом Келіна Джорджеску та Джордже Сіміона. Кампанія супроводжувалася масштабними маніпуляціями у TikTok, агресивною дезінформацією та підозрами у втручанні іноземних спецслужб. У підсумку результати президентських виборів були анульовані – румунські спецслужби та західні партнери були змушені прямо заявити про зовнішній вплив на виборчий процес.
Тоді демократичним та проєвропейським силам вдалося зробити те, що ще недавно здавалося малоймовірним – сформувати широку коаліцію для недопущення ультраправих до влади. Коаліція стала своєрідним політичним бар’єром проти реваншу проросійських сил. Але тепер цей бар’єр тріщить по швах.
Особливо тривожно це виглядає для України. Румунія була чи не єдиною країною регіону, яка не блокувала український зерновий експорт, залишалася важливим торговельним і транзитним партнером та підтримувала нормальні відносини з Києвом, позбавлені закидів та історичних претензій. Тепер же існує ризик, що Бухарест може перетворитися на ще одну орбанівську Угорщину – із євроскептичною політикою та блокуванням українських інтересів у ЄС.
Коаліція проти ультраправих
Коаліція PSD, PNL, USR та UDMR прийшла до влади у червні 2025 року саме після політичного шоку, пов’язаного зі скасуванням президентських виборів. Її головним завданням було не допустити до влади ультраправих та проросійських сил, які стрімко набирали популярність на фоні економічної кризи та політичної втоми суспільства.
Прем’єром став Іліє Боложан – ініціативний реформатор із репутацією прагматичного антикризового менеджера. Його уряд одразу взяв курс на бюджетну економію. Румунія має найбільший бюджетний дефіцит у ЄС і ризикує втратити мільярди євро фінансування від Брюсселя. Уряд почав скорочення державних витрат, реформу пенсійної системи та підвищення податків. Але саме ці рішення стали політичним вибухом для соціал-демократів із PSD, чия електоральна база складається переважно з пенсіонерів та малозабезпечених громадян.
Соціал-демократи дедалі більше втрачали підтримку на користь ультраправої партії AUR та Джордже Сіміона. Усередині PSD почалося невдоволення підтримкою непопулярного уряду Боложана. Перший серйозний конфлікт виник навколо спроби підвищити пенсійний вік для суддів і прокурорів. Потім ситуацію загострили реформи місцевого самоврядування та нові скорочення бюджетних витрат. Кульмінацією стало внутрішнє голосування у PSD – майже 98% членів партії висловилися проти Боложана.
Після цього соціал-демократи відкликали підтримку прем’єра, а семеро міністрів від PSD подали у відставку. У результаті уряд фактично перетворився на уряд меншості. Президент Нікушор Дан намагався організувати переговори між партіями, але компромісу досягти не вдалося. Тепер Боложан має 45 днів для отримання нового вотуму довіри. Паралельно PSD та ультраправа AUR готують голосування про недовіру уряду.
Саме цього сценарію коаліція намагалася уникнути від першого дня свого існування. Якщо уряд впаде остаточно, Румунію можуть чекати дострокові вибори. А це відкриває прямий шлях до влади проросійському Джордже Сіміону та ультраправій AUR.
Подальші сценарії розвитку подій в Румунії не залишають шансів на стабільність в країні. Перший варіант: прем’єр Боложан формує уряд меншості з PNL, USR та UDMR і отримує ситуативну підтримку від PSD під конкретні голосування. Але уряд меншості конфліктуватиме з парламентською більшістю і його робота буде вразливою, нестабільною і скоріше за все … недовгою. Другий: соціал-демократи з PSD вимагають нового прем’єра від коаліційних партнерів і повертаються до коаліції. Третій – розвал коаліції, дострокові вибори й прихід до влади ультраправого проросійського євроскептика Сіміона. Саме цей сценарій намагалась не допустити вся демократична коаліція.
Удар по ідеї Міжмор’я
Для України та всього регіону це може стати стратегічною проблемою. Румунія є одним із ключових транзитних маршрутів для українського експорту та важливим логістичним коридором. Вона також відіграє дедалі важливішу роль у безпековій архітектурі Чорноморського регіону.
Румунська криза є болючим ударом по потенційному Балто-Чорноморському союзу та концепції Міжмор’я – системі безпекової співпраці держав між Балтійським і Чорним морями. Румунія могла б стати одним із ключових елементів такого союзу поряд із Польщею та Україною. На фоні потенційної російської агресії проти Європи значення Румунії лише зростає. Це не тільки військовий партнер, але й один із найважливіших маршрутів постачання та логістики для південно-східного флангу НАТО.
Якщо ж Бухарест увійде до орбіти євроскептичних та проросійських держав, це вдарить по всій системі регіональної безпеки. У разі можливого конфлікту Росії з Балтією чи Польщею слабка або проросійська Румунія означатиме проблеми для всього східного флангу Європи: блокування військової логістики, поставок зброї та припасів, вето на рівні ЄС і тд.
Крім того, румунський політичний розворот може мати серйозний вплив на Молдову. Кишинів традиційно орієнтується на політичні процеси у Румунії. Якщо в Бухаресті переможуть євроскептики та проросійські сили, це може посилити позиції проросійського реваншу і в самій Молдові.
Сьогодні Румунія стоїть перед вибором, який виходить далеко за межі внутрішньої політики. Від того, чи вдасться зберегти владу за демократичними силами або сформувати нову проєвропейську коаліцію, залежить не лише майбутнє самої Румунії, але й безпека всього регіону.
Якщо ж криза завершиться достроковими виборами та приходом до влади Джордже Сіміона і ультраправих сил, Румунія ризикує повторити шлях орбанівської Угорщини – із блокуванням підтримки України, гальмуванням євроінтеграції Києва та посиленням проросійського впливу всередині ЄС.
Для України це означатиме втрату одного з найважливіших партнерів на південно-західному напрямку саме в той момент, коли європейська єдність стає питанням спільного виживання.
Автор: Валерій Майданюк
