Розслідування незаконного заволодіння нерухомістю та активами на сотні мільйонів гривень стосується використання судових рішень та інших юридичних інструментів для переходу контролю над активами.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на відкриті матеріали Національного антикорупційного бюро, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та дані Єдиного державного реєстру судових рішень.
Деталі операцій “Форест Гамп” і “Феміда”
У серпні 2026 року НАБУ і САП оприлюднили деталі операцій “Форест Гамп” і “Феміда”. За версією слідства, злочинна організація заволодівала дороговартісною нерухомістю та активами підприємств через втручання в інформаційні системи Мін’юсту, підроблені документи й судові рішення.
Восени 2025 року, за даними НАБУ, її учасники захопили два підприємства з активами на 248 млн грн, а метою одного з епізодів був контроль над нерухомістю у центрі Києва вартістю понад пів мільярда гривень.
У відкритих матеріалах НАБУ названі керівники та учасники організації, посадовці, банкіри і довірені особи.
Окремо постають питання щодо можливого юридичного супроводу корпоративних конфліктів, банкрутств та переходу контролю над активами, а також можливих зв’язків учасників відповідних процесів із господарськими судами.
Версії щодо можливих учасників
Проаналізувавши наявні матеріали та публікації, можна простежити згадки про ексзаступницю керівника Офісу Президента Ірину Мудру, суддю Господарського суду міста Києва Павла Чеберяка та Сергія Боярчукова – засновника юридичної компанії “Алєксєєв, Боярчуков та партнери”, яка неодноразово згадувалася у публікаціях у контексті конфліктів щодо майна.
Так, у 2017 році компанію “Алєксєєв, Боярчуков та партнери” у зв’язці із суддею Павлом Чеберяком згадували в матеріалах про рейдерські схеми оточення Артема Пшонки.
Наприклад, у 2018 році ЗМІ публікували заяву власника ТРЦ “Магеллан” Анатолія Юркевича, який звинувачував “Сбербанк” у рейдерському захопленні активу. Серед осіб, яких бізнесмен назвав можливими учасниками організації захоплення, був Артем Подільський – партнер юридичної фірми “Алєксєєв, Боярчуков і партнери”.
У 2025 році видання Bagnet описувало конфлікт навколо проєктного інституту “Хімнафтамашпроєкт” як схему щодо приблизно 6 тис. м² нерухомості у центрі Києва. У цій публікації автори пов’язували Боярчукова із суддями господарського суду.
У лютому 2026 року низка видань писала про спроби встановити контроль над ТОВ “Підприємство “Київ”. У матеріалі стверджувалося, що юридичний супровід забезпечувала компанія “Алєксєєв, Боярчуков та партнери”, а один із представників фірми Олег Бескоровайний фігурував у документах як представник компанії, залученої до конфлікту.
Читайте також: Як столицю руйнують без ракет: 5 пам’яток архітектури, які ми втратили
Рух “ЧЕСНО” наводив матеріали кримінального провадження 2015 року щодо ТОВ “Блакитне Сяйво” (колишньої юридичної компанії “Алєксєєв, Боярчуков і партнери”), співзасновниками якого були Сергій Алєксєєв і Сергій Боярчуков.
За викладеною позицією слідства, банкрутство могло бути штучним і використовуватися для ускладнення встановлення фігурантів схеми щодо ухилення від сплати податків та розтрати майна.
Арбітражні керуючі в процедурах банкрутства
У низці справ про банкрутство фігурує арбітражний керуючий Дмитро Ніколаєнко, зокрема у справах, де учасником або розпорядником майна був Сергій Боярчуков.
Ніколаєнко представляв Боярчукова у процедурах банкрутства: він був представником розпорядника майна Боярчукова у справі №904/937/25 щодо ТОВ “Спортивний клуб “Дніпро-1”, а також у справі №907/367/25 про банкрутство КНП “Закарпатська обласна клінічна стоматологічна поліклініка”.
У березні 2026 року Боярчуков став одноосібним власником, директором і кінцевим бенефіціаром ТОВ “ФК “АЛЬКОР КЕПІТАЛ”. Через кілька місяців саме ця компанія у справі №904/3636/26 про банкрутство ТОВ “Верхівцевський олійноекстракційний завод” запропонувала суду кандидатуру Ніколаєнка на посаду розпорядника майна.
Таким чином, у цій процедурі компанія, власником якої є Боярчуков, запропонувала кандидатуру арбітражного керуючого, який раніше представляв його у низці процедур банкрутства. Сам по собі такий процесуальний зв’язок не свідчить про неправомірність дій його учасників.
Спільні провадження
Окремо простежується лінія між Боярчуковим і Чеберяком. У справі №910/13240/22 про банкрутство ПрАТ “Завод “Кузня на Рибальському” суддя Чеберяк відкрив провадження, а Боярчукова було призначено розпорядником майна.
У 2026 році Боярчуков продовжував виконувати ці повноваження, а Чеберяк розглядав його клопотання. Їхні прізвища також фігурують у провадженнях 2026 року щодо ТОВ “ФК “АЛЬКОР КЕПІТАЛ” та у справі №910/15043/21 про банкрутство ТОВ “Комплекс Агромарс”.
Зміни після оприлюднення матеріалів
Інформація про підтримку Сергія Боярчукова з боку Ірини Мудрої додатково привертає увагу до його зв’язків із юридичним та судовим середовищем, зокрема у справах про банкрутства й корпоративні конфлікти.
Після оприлюднення матеріалів операцій “Форест Гамп” і “Феміда” ці зв’язки опинилися під значно більшою увагою. Водночас будь-які висновки про неправомірні домовленості чи вплив на суддів можуть бути зроблені лише за наявності відповідних доказів та процесуальних рішень.
