29 вересня 2026 року Український безпековий клуб провів експертну дискусію «Мова як фактор національної безпеки: фундаментальний елемент національної ідентичності». Захід організували ГО «Український безпековий клуб» та ГО «Фонд сприяння демократії» за підтримки Фонду Ганнса Зайделя.
Учасники говорили про мову не лише як про культурний феномен, а як про складову національної безпеки, ідентичності та протидії російському інформаційному впливу.
Від культурного питання — до безпекового
Відкриваючи засідання, голова Українського безпекового клубу, військовослужбовець Юрій Міндюк наголосив, що мовне питання давно стало частиною гібридної війни.
«Мова є таким самим безпековим викликом. Вона завжди була елементом гібридної війни, гібридної атаки ворога».
За його словами, формування української ідентичності безпосередньо пов’язане з мовою як нормотворчим і смислотворчим фактором для нації.
Чому одного покарання недостатньо
Окрему увагу учасники приділили психології переходу на українську. Соціальний психолог Олег Покальчук, який виступив із доповіддю «Психологія переходу на українську мову: виклики, завдання, небезпеки», застеріг від надмірної моральної категоричності.
На його думку, російськомовний громадянин може сприймати демонстрацію мовної переваги не як запрошення до переходу, а як засудження. Тому держава та суспільство мають робити акцент передусім на позитивній мотивації.
«Має бути сума стимулів – позитивної і негативної мотивації, але більшою мірою ми маємо зосереджуватися на позитивній».
Модератор онлайн-частини дискусії голова ГО «Українська стратегія» Євген Золотарьов також запропонував зосередитися на практичних інструментах.
«Щоб ми менше бідкалися і розводили руками, а зосередилися на тому, як ми можемо позитивно мотивувати наших співгромадян переходити спочатку на дві мови, а потім з двомовної на українську».
Російський вплив працює не лише через пропаганду
Учасники дискусії звернули увагу на економічні та культурні механізми, які можуть обмежувати поширення українського контенту.
Йшлося, зокрема, про випадки, коли великі компанії викуповують права на російську та українську версії фільмів, комп’ютерних ігор або програм, після чого українська локалізація фактично не виходить.
Заступник директора соціологічної групи «Рейтинг», соціолог Любомир Мисів, виступаючи з темою «Мова в контексті соціології», пов’язав це із ширшою постколоніальною проблемою.
«Ми фактично є в наративі повністю до цього часу російського».
За його словами, українська культура та мистецтво досі в окремих міжнародних академічних і культурних середовищах розглядаються через російську призму.
Три приклади позитивної мовної мотивації
Під час дискусії учасники навели три приклади, які, на їхню думку, демонструють ефективність позитивного статусу української мови:
- «Гаррі Поттер» українською вийшов швидше, ніж російською, продемонструвавши модель, у якій українська версія не є другорядною.
- Табло McDonald’s без російської версії не спричинило відтоку клієнтів, а стало приводом для позитивної реакції.
- ПриватБанк у 2022 році відмовився від російської версії застосунку, що також викликало позитивну суспільну реакцію.
Учасники наголошували: ці приклади демонструють, що мовна політика може працювати не лише через адміністративні санкції, а й через формування престижу та позитивної мотивації.
Закон є, але залишається «сіра зона»
Перший заступник голови Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови Аліна Шпак, яка відкривала аналітичну частину доповіддю «Державна політика щодо мовного фактору», звернула увагу на проблему відповідальності за практичне просування української мови.
«Нам потрібно чесно відповісти, хто що робить, а хто не робить».
За її словами, Україна вже має законодавство та відповідні інституції, однак залишається значна сфера, де немає системного відповідального за просування державної мови.
Своє бачення представила й керівниця проєкту «Назустріч», засновниця «Є-мова» та волонтерської ініціативи «Безкоштовні курси української мови» Анастасія Розлуцька. Вона акцентувала на ролі розмовних клубів та безпечного мовного середовища, де люди можуть практикувати українську без страху помилитися.
Концепція мовної активації
Під час засідання УБК було презентовано драфтову Концепцію програми мовної активації та переходу на українську мову для російськомовних та двомовних громадян.
Юрій Міндюк зазначив, що наразі йдеться про первинні напрацювання, які планують розширити та винести на обговорення громадянського суспільства і влади.
Окремо модератори анонсували експертну анкету в межах форсайту «Національна ідентичність як запорука цілісної нації». Її мета — визначити проблеми підвищення статусу української мови та практичні шляхи їх розв’язання.
Що пропонують змінити
За підсумками дискусії серед ключових напрямів назвали:
- створення єдиної аналітичної системи Open Data щодо мовних даних під управлінням Міністерства культури;
- запровадження мовного менеджменту в освіті, бізнесі та органах місцевого самоврядування;
- зміщення акценту з адміністративних покарань на систему позитивних мотивацій;
- створення умов для україномовної локалізації комп’ютерних ігор та медіапродукту;
- зменшення залежності українського культурного простору від російської дистрибуції.
Дискусія Українського безпекового клубу засвідчила, що мовна політика в умовах війни розглядається дедалі ширше — як питання національної безпеки та ментального суверенітету.
Наступним етапом учасники бачать перехід від переважно нормативного захисту української мови до системи, яка створює для неї престиж, економічну цінність і комфортне середовище використання. Саме поєднання законодавчих механізмів, позитивної мотивації, культурного виробництва та громадських ініціатив має визначити подальшу мовну політику України.
