Російська влада продовжує посилювати обмеження на Керченському мосту, ускладнюючи пересування цивільного транспорту між РФ та окупованим Кримом. Цієї осені заборонили проїзд автомобілів із важкими причепами та запровадили додаткові правила для евакуаторів. Частину транспорту розвертають і направляють через так званий сухопутний коридор.
Про нові обмеження та інші заборони на мосту розповідають Крим.Реалії.
Керченський, або Кримський, міст сполучає анексований Росією Крим із територією РФ через Керченську протоку з травня 2018 року. Спочатку його використовували переважно для постачання на півострів продуктів, товарів та інших необхідних ресурсів.
Після початку повномасштабного вторгнення Росія почала активно використовувати переправу і для військових потреб — перекидання особового складу та озброєння на материкову частину України.
Сили оборони України тричі атакували міст, після чого російська влада відновлювала пошкоджені ділянки та поступово запроваджувала нові обмеження. Хоча понад рік нових ударів по переправі не фіксували, правила її використання продовжують посилювати.
Заборона на проїзд автомобілів із причепами
Цієї осені російська влада оновила правила руху Керченським мостом. З жовтня заборонили проїзд автомобілів із причепами, якщо їхня сумарна дозволена максимальна маса перевищує 3,5 тонни. Про це повідомили в Мінтрансі РФ.
У російському телеграм-каналі «Крымский мост» пояснили нововведення збільшенням транспортного навантаження на інфраструктуру перевірки.
За твердженням російської сторони, після посилення атак на дороги через окуповані території значна частина транспорту переорієнтувалася на Керченський міст. Це стосується автобусів, автобудинків, пасажирських фургонів і автомобілів із причепами. У результаті на сканерах утворювалися черги, які могли тривати одну-дві доби.
Під час перевірки враховують дані свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Якщо сукупна дозволена максимальна маса автомобіля та причепа перевищує 3,5 тонни, автопоїзд розвертають і направляють так званим сухопутним коридором.
Голова російської «Асоціації вантажоперевізників та експедиторів Криму» Анатолій Цуркін пов’язує обмеження зі зростанням дрібних вантажних перевезень. За його словами, підприємці почали організовувати доставку товарів із маркетплейсів через пункти видачі на Тамані до Криму за 150–200 рублів. Це, як стверджує Цуркін, набуло масового характеру та збільшило навантаження на сканери.
Евакуатори також потрапили під обмеження
Восени російська влада окремо врегулювала проїзд евакуаторів Керченським мостом. Тепер пропускають лише легкові або спеціальні евакуатори категорії B.
На їхніх платформах дозволено перевозити один автомобіль без причепа. Водночас заборонено транспортувати комерційні вантажі, електромобілі, гібриди та вантажівки масою понад 1,5 тонни.
Таким чином, російська влада обмежує перевезення комерційних вантажів мостом, але поки зберігає можливість проїзду транспорту для перевезення пасажирів.
Вантажні перевезення перенаправляють на Керченську поромну переправу або так званий сухопутний коридор, який перебуває під вогневим контролем Сил оборони України.
Такі правила викликають невдоволення серед підприємців. Власники бізнесу повідомляють про втрати транспорту та вантажів і вимагають від російської влади компенсацій.
Які ще обмеження діють на Керченському мосту
Загалом на транспортному переході діє низка постійних заборон, більшість із яких російська влада пояснює міркуваннями безпеки.
- Вантажівки. Їхній проїзд мостом заборонили в жовтні 2022 року після першої атаки Сил оборони України на переправу.
- Електромобілі та гібриди. Їх перестали пропускати з листопада 2025 року. Офіційного пояснення причин заборони російська влада не надала. Експерти припускають, що обмеження може бути пов’язане зі складністю перевірки тягових акумуляторів.
- Мікроавтобуси та фургони без пасажирських сидінь. Із листопада 2025 року заборонили проїзд транспортних засобів без салону або зі знятими сидіннями, які можуть використовувати для перевезення вантажів.
- Фото- та відеозйомка. Пасажирам заборонено фотографувати й знімати відео на мосту. Обмеження діє з осені 2022 року в межах запровадженого в Криму режиму «середнього рівня реагування».
Крім постійних заборон, періодично запроваджують і тимчасові обмеження. Зокрема, 9 та 10 листопада російські служби оголосили про ручний огляд усього транспорту на інспекційно-доглядовому комплексі з боку Тамані в Краснодарському краї РФ. Причиною назвали технічні проблеми, через які не працював рентгенівський сканер.
За словами Анатолія Цуркіна, навіть за справного обладнання очікування на в’їзд до Криму з боку Краснодарського краю іноді сягає 38 годин. Він також стверджує, що місця в таких чергах коштують від 15 до 30 тисяч рублів.
Міст втрачає військове значення для Росії
В українських спецслужбах вважають, що в умовах повномасштабної війни можливості Керченського мосту суттєво обмежені як для цивільної логістики, так і для військових потреб РФ.
Голова СБУ Василь Малюк називав його «аварійною конструкцією». В українській розвідці також рекомендували росіянам уникати користування мостом через Керченську протоку, наголошуючи, що вважати його безпечним у майбутньому було б помилкою.
Водночас питання доцільності знищення переправи як військової цілі залишається предметом дискусій. Якщо у 2022–2023 роках її руйнування розглядали як спосіб відрізати російське угруповання на півдні України від основних шляхів постачання, то після систематичних атак Сил оборони на сухопутний коридор у 2026 році оцінки її ролі змінилися.
Заступник начальника Головного управління розвідки Міноборони України Вадим Скібіцький зазначав, що Керченський міст залишається важливим політичним символом окупації Криму, однак його військове значення для Росії суттєво знизилося.
За його словами, нині переправа, можливо, є одним із шляхів, якими російські окупанти можуть повернутися додому.
