Віцепрем’єр-міністр Польщі, міністр цифровізації Кшиштоф Гавковський заявив про безпрецедентні масштаби дезінформації після теракту в Кракові. За його словами, лише протягом першої доби після інциденту неправдиві повідомлення набрали понад 200 мільйонів переглядів.
Про це повідомляє Польське радіо.
Гавковський наголосив, що серед поширюваних фейків були особливо обурливі твердження. Зокрема, у соцмережах заявляли, нібито теракт організував польський уряд за підтримки Європейського Союзу. Інша версія полягала в тому, що державні служби начебто сприяли діям нападників, щоб створити підстави для скасування Маршу незалежності. Також поширювали неправдиву інформацію про те, що поліція залишила Краків і вирушила до Варшави.
«Усе це набрало сотні тисяч і мільйони переглядів завдяки тому, що ці повідомлення просували політики. Ми мали органічні охоплення, більші, ніж у подібних ситуаціях, які ми моніторимо щодня», — зазначив віцепрем’єр.
За словами Гавковського, до поширення неправдивих повідомлень долучилася російська пропагандистська мережа.
«До поширення неправдивої інформації, яку публікували польські політики або псевдожурналісти, долучилися російські боти та тролі. Вони безпосередньо поширювали ці повідомлення або цитували їх у себе як правдиві. Це показує, наскільки важливо зберігати пильність у таких ситуаціях і до якої критичної ситуації це може призвести», — сказав міністр.
Для створення фейків використовували штучний інтелект
Віцепрем’єр звернув увагу на те, що автори дезінформаційних матеріалів дедалі частіше застосовують штучний інтелект. Одним із прикладів стало згенероване зображення міністра внутрішніх справ та адміністрації Польщі Марціна Кєрвінського разом із нападником.
За інформацією Міністерства цифровізації Польщі, фахівці NASK передали платформам соціальних мереж на модерацію понад 2000 облікових записів, які поширювали неправдиві повідомлення.
Серед них виявили автоматизовані боти, що публікували контент польською, англійською, французькою та нідерландською мовами. Аналітики також знайшли кілька десятків акаунтів, які використовували російську мову або містили в назвах чи описах кирилицю та згадки про Російську Федерацію.
Український слід у дезінформаційних наративах
Серед поширених фейків були твердження про нібито організацію теракту польським урядом за участю ЄС, а також про спробу використати напад як привід для скасування Маршу незалежності.
Крім того, у мережі поширювали повідомлення, що нападник нібито був військовослужбовцем, а стрілянина пов’язана з протестами біля Конституційного трибуналу.
Окремий напрям дезінформації стосувався України. У соцмережах просували версію про причетність українців до теракту та стверджували, що нападник був громадянином України. Після спростування цієї інформації з’явилися нові повідомлення про його нібито участь у бойових діях на боці української армії як найманця.
Ще одним фейком стали твердження, що напад був інсценований за участю статистів.
За даними польського Міністерства цифровізації, сукупне охоплення найпопулярніших дезінформаційних наративів у суботу перевищило 200 мільйонів переглядів. Найбільша активність припала приблизно на 18:00 7 листопада. Після цього кількість згадок і загальне охоплення почали зменшуватися.
