Ми, члени коаліції громадських організацій “Платформа “Громадянська Солідарність” та інші громадські організації країн Європи та США, висловлюємо глибоке занепокоєння з приводу переслідування антикорупційних активістів в Україні, включаючи прийняття законодавства обмежувального характеру щодо електронних декларацій для активістів, випадки кримінального переслідування та дискредитаційні кампанії проти відомих антикорупційних організацій та активістів, а також фізичні напади на активістів та відсутність ефективного розслідування таких випадків. Ми закликаємо українську владу негайно вжити всі необхідні заходи, щоб зупинити ці тривожні тенденції.
Е-декларування для антикорупційних активістів
27 березня 2017 року, після ухвалення Верховною Радою України проекту закону №6172 Президент України підписав зміни до Закону України “Про запобігання корупції”. Ці зміни зобов’язують антикорупційних активістів подавати публічні електронні декларації про свій майновий стан (е-декларації), не зважаючи на те, що вони не отримують публічних коштів. До цього така вимога застосовувалася тільки щодо високопосадовців, народних депутатів, держслужбовців та суддів. Більш того, обов’язок подавати е-декларації був поширений також на осіб, які надають послуги антикорупційним організаціям.
Процес заповнення е-декларацій є довгим і обтяжливим; тому ці поправки можуть обмежити діяльність громадянського суспільства через накладання додаткових бюрократичних тягарів. Згідно зі змінами до закону, активісти та інші особи, які не подадуть е-декларації у встановлений строк, підлягають кримінальній відповідальності та можуть бути засуджені до двох років позбавлення волі. Нечіткі положення можуть перетворити цей закон на інструмент для довільного, вибіркового застосування до окремих активістів. Цей закон має стримуючий, гальмівний вплив на діяльність громадянського суспільства у сфері боротьби з корупцією.
Кримінальне переслідування та кампанії з дискредитації
Із занепокоєнням відзначаємо нещодавнє відкриття низки кримінальних справ проти неурядових організацій та громадських активістів, які ґрунтуються на сфабрикованих, неправдивих звинуваченнях. Так, наприклад, 11 жовтня 2017 року, представники Національної поліції України та Генеральної прокуратури України провели обшук у офісі Благодійного Фонду “Пацієнти України” та конфіскували документи фонду. Підставою для таких дій стало звинувачення керівництва організації, а також Всеукраїнської мережі людей, що живуть з ВІЛ/СНІД і Альянсу громадського здоров’я у присвоєнні коштів Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією, а також фінансуванні так званих “Луганської Народної Республіки” та “Донецької Народної Республіки”. Міжнародний аудит, який проходять ці організації, не виявив таких зловживань. Ці три організації відомі своєю багаторічною боротьбою з корупцією в галузі охорони здоров’я.
У серпні 2017 року слідчий департамент управління Державної фіскальної служби України у місті Києві порушив кримінальну справу проти керівників громадської організації “Центр протидії корупції”. Антикорупційні активісти вважають, що інформація, зібрана у ході слідства (наприклад, шляхом стеження), може бути пізніше використана у кампанії для їх дискредитації. Наклепницькі матеріали вже були оприлюднені у дискредитаційній кампанії проти членів Центру протидії корупції Віталія Шабуніна та Олександри Устинової.
Фізичні напади та відсутність ефективного розслідування
Ми серйозно стурбовані двома нещодавніми нападами на антикорупційних активістів з Харкова Євгена Лісічкіна та Дмитра Булаха. 18 вересня 2017 року на активіста Харківського антикорупційного центру та голову Демократичного альянсу в Харкові Євгена Лісічкіна було здійснено напад біля його будинку. Двоє чоловіків погрожували вбити Лісічкіна за його активну громадську діяльність. У активіста було діагностовано струс мозку та декілька інших менш важких травм. За два тижні до цього інциденту, 30 серпня 2017 року, було жорстоко побито голову Харківського антикорупційного центру Дмитра Булаха. За повідомленнями ЗМІ, поліція розпочала розслідування злочину. Проте попередня кваліфікація протиправного діяння за статтею “хуліганство” викликає занепокоєння, оскільки не береться до уваги громадська діяльність Булаха як можливий мотив нападу. У червні 2017 року, Віталія Шабуніна облили з газового балончика поблизу військового комісаріату Дніпровського району.
Антикорупційні активісти сприяють дотриманню основних прав та свобод людини і діють в інтересах всього суспільства. Вони піддаються підвищеному ризику нападів та переслідувань через специфіку своєї роботи, оскільки інформують громадськість про незаконну діяльність та корупцію з боку державних органів та посадових осіб.
Спеціальний доповідач ООН з питання про становище правозахисників відзначив, що “найбільшого ризику зазнають правозахисники, які займаються питаннями навколишнього середовища, відповідальності юридичних осіб та земельними питаннями, а також ті, хто сприяють прозорості та підзвітності державних структур, так само як і активісти, що розслідують факти дискримінації, корупції та насильства з боку держави, бізнесу та інших недержавних суб’єктів“.
Держава зобов’язана забезпечити захист, включаючи ефективні правові засоби, особам, які стали жертвами порушень прав людини. Держава також зобов’язана проводити оперативне та неупереджене розслідування порушень прав правозахисників, в тому числі антикорупційних активістів. Україна має дотримуватися цих зобов’язань як країна, що підписала Міжнародний пакт про громадянські і політичні права, і як учасниця Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) та Ради Європи.
З урахуванням вищесказаного ми закликаємо українську владу:
- негайно припинити переслідування антикорупційних активістів за сфабрикованими та неправдивими звинуваченнями і утриматися від подальших переслідувань;
- відкрито засудити дискредитаційні кампанії, що спрямовані проти антикорупційних активістів та громадських організацій, що протидіють корупції;
- провести швидке, ефективне і неупереджене розслідування кримінальних справ за фактами нападів на антикорупційних активістів, а також притягнути винних до відповідальності; вжити всіх необхідних заходів, щоб запобігти новим нападам;
- змінити законодавчі положення щодо е-декларування таким чином, щоб вони не перешкоджали та не унеможливлювали діяльність громадських організацій, зокрема тих, що докладають зусиль до боротьби з корупцією; не запроваджувати штрафи чи втрату статусу неприбутковості у законодавстві, яке стосується громадських організацій.
Лист підписано громадськими організаціями:
- Центр інформації про права людини (Україна)
- Гельсінський фонд з прав людини (Польща)
- Нідерландський Гельсінський комітет (Нідерланди)
- Transparency International
- Amnesty International в Україні
- Human Rights First (США)
- Білоруський Будинок прав людини імені Бориса Звозскова (Білорусь/Литва)
- Правозахисний рух “BirDuino-Kyrgyzstan” (Киргизстан)
- Союз “Жінки Дону” (Росія)
- Центр міжнародного захисту (Франція)
- Реабілітаційний центр для жертв тортур (Косово)
- Citizens’ Watch (Росія)
- Центр громадянських свобод (Україна)
- DRA – Німецько-російський обмін (Німеччина)
- Харківська обласна фундація “Громадська Альтернатива” (Україна)
- Московська Гельсінська Група (Росія)
- Promo LEX (Молдова)
- Центр розвитку демократії та прав людини (Росія)
- Freedom Files (Росія)
- Pax Advisory (США)
- Всесвітня організація проти тортур у рамках механізму нагляду за захистом правозахисників
- КримSOS (Україна)
- Гельсінський комітет Вірменії
- Офіс громадських свобод (Таджикистан)
- StrategEast (США)
- Фонд “Партнерство заради прозорості” (США)
- Truth Hounds (Україна)
- Corruption Watch (Великобританія)
- Громадське об’єднання “Гідність” (Казахстан)
- Crude Accountability (США)
- Міжнародна федерація за права людини (FIDH), у рамках механізму нагляду за захистом правозахисників
- Гельсінська асоціація з прав людини (Вірменія)
- Інститут свободи і безпеки репортерів (Азербайджан)
- Європейська група захисту прав меншин (Великобританія/Угорщина)
- Гельсінська громадська асамблея – Ванадзор (Вірменія)
- Правозахисний центр Азербайджану
- Міжнародне партнерство з прав людини (Бельгія)
- Казахстанське міжнародне бюро з прав людини та верховенства права
- Центр правової трансформації (Білорусь)
- Libereco – Партнерство з прав людини (Німеччина/Швейцарія)
- Македонський Гельсінський комітет
- Humanrights.ch (Швейцарія)
- Норвезький Гельсінський комітет
- Правозахист без кордонів (Вірменія)
- Фонд “Громадський вердикт” (Росія)
- Правозахисний Центр “Весна” (Білорусь)
- Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів
- Фонд ім. Стефана Баторія (Польща)
- Сьюзен Роуз-Акерман (США)
- Тед Мурман (США)
- Хосе Угас, адвокат у кримінальних справах та член організації Transparency International (Перу)
- Френк Вогль, співзасновник та член консультативної ради організації Transparency International; Фонд “Партнерство заради прозорості”; Джорджтаунський університет (США)
