Безжальна обрізка вбиває київські дерева

Владислав Василь

Останніми роками в Києві часто можна спостерігати дивну картину: дерева, що обрізаються до стану «олівця». Тобто, голий стовбур, позбавлений будь-яких гілок. Та й сам стовбур вкорочений мінімум в половину. Кожен, хто має уявлення про належний догляд за деревами, точно знає: така обрізка у більшості випадків призводить до гарантованої загибелі рослини. І якщо ви бачите щось подібне – знайте: це робота комунального підприємства «Київзеленбуд».

Варварський «топінг»

В самому «Київзеленбуді» абсолютно впевнені, що все роблять як належить. Кажуть, таким способом вони омолоджують дерева, а подібний стиль обрізання називають «топінг».
Щоправда, більшість опитаних нами експертів висловлюють категоричну незгоду з такими методами. Зокрема, ландшафтний дизайнер Антон Козир стверджує, що таке обрізання не «топінг», а варварство: «Є чіткі правила, за якими мають робити обрізку. Зрізати можна або хворі гілки, або дуже молоді, першого і другого порядку. Тобто ті, яким не більше двох років. Але формуванням крони треба займатись постійно, а не за один раз зрізати все під стовбур».
Треба зазначити, що є чіткі правила за якими має проводитись обрізання дерев. В «Правилах утримання зелених насаджень», затверджених Міністерством будівництва, архітектури та ЖКГ, зазначено: «Омолоджувальне обрізання виконують лише стосовно дерев, які добре витримують підстригання та обрізання і вершина яких почала всихати, а ріст пагонів припинився. Гілки при цьому сильно вкорочують (на половину чи навіть більше від загальної довжини), залишаючи, якщо це можливо, одну-дві гілки другого порядку». Як це робиться насправді, добре видно на фото.
Еколог Катерина Норенко пояснює: «В «Правилах» справді є такий тип обрізання, як «омолоджувальний». Воно справді може бути дуже сильним. Але ж це правило не на всі випадки життя! Ним дуже часто зловживають. Застосовується воно лише тоді, якщо верхівка дерева почала всихати і ріст нових пагонів повністю припинився. І відбувається поступово, протягом 2-3 років».
До того ж, «Київзеленбуд» схильний проводити масове обрізання навесні. В пору бурхливого руху соку. Зрізи жодним чином не обробляються. Дерево буквально стікає кров’ю. На свіжі зрізи миттєво сідають грибок та комахи. Тобто, запускається механізм знищення дерева. І навіть якщо після такого «догляду» таки обробити зрізи спеціальним розчином, дереву це вже не допоможе. Бо якщо з нього зробили вертикальну колоду, то колодою воно і залишиться.
Також у «Правилах» чітко зазначено, що так зване «омолоджувальне обрізання» провадиться виключно до тих порід дерев, які здатні це витримати. Більш-менш добре його переносять платан, липа, в’яз, верба. І практично стовідсотково після такої обробки загинуть береза, біла тополя, ясен, дуб, каштан і клен.
І щоб одразу визначитися із класифікацією дій київських зеленбудівців, наведемо цитату з постанови КМУ «Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст…»: «До категорії пошкоджених до ступеня припинення росту належать дерева … з обшморгом крони більше половини її довжини». Тут будь-які коментарі зайві.

І знову про корупцію

• 

Причин такого поводження з «легенями міста» кілька. В першу чергу треба зазначити, що кваліфіковану роботу може проводити тільки кваліфікований спеціаліст. Якщо говорити про співробітників «Київзеленбуду», то робітники, які виконують обрізку, таки справді кваліфіковані. Це, якщо мова про роботу з бензопилою. Тобто, вони здатні кваліфіковано пиляти дрова. Але для роботи в сфері озеленення цього явно замало.
Питання є і до того, куди саме дівається деревина, яку спилюють. Антон Козир ділиться підозрою, що все це реалізується за цілком комерційними цінами. От тільки в міський бюджет ці гроші не потрапляють: «Cпиляну деревину продають. Якщо це не цінні породи дерева або гілки, то на виготовлення паливних пелет. А от клен, ясен, дуб вже йдуть в якості комерційної деревини».
До того ж, є й інша корупційна складова: а як взагалі виміряти кількість зробленої роботи? В кубометрах, трудоднях чи кількості зелені на вулицях міста? Щорічно на ці потреби виділяються десятки мільйонів гривень. Як вони розподіляються – велика загадка.

Паперове покращення

Підсумки діяльності київських комунальників буде невтішні. Немає сумніву, що безжальний «топінг» має піти з київських вулиць. Але має змінитись ставлення до проблеми всієї київської влади. А також киян, що її обирають. Бо на папері міське озеленення проходить більш ніж успішно. З кожним роком, згідно звітів чиновників, в Києві збільшуються зелені насадження. Інша річ, що насправді ці «покращення» помітити дуже важко.
Якщо дерева навіть висаджуються, приживається на міських вулицях далеко не всі. Антонт Козир пояснює, що справа у неякісному посадковому матеріалі: «У нас найчастіше технологія вирощування передбачає, що дерево активно підгодовують азотними добривами. Росте воно дуже швидко. Але таке дерево дуже слабеньке. Воно не здатне опиратись належним чином ані морозам, ані хворобам, ані шкідникам. Як парникові огірки. Вони величезні і красиві. А от смак залишає бажати кращого. І тут головна проблема – відсутність стандартів».
Але проблема зменшення зелених насаджень залежить не тільки від «Київзеленбуду». Оскільки він знаходиться у підпорядкуванні Київської міської адміністрації. І саме вона своїми рішеннями віддає зелені насадження під забудову. Катерина Норенко звертає увагу саме на «паперове» збільшення київських лісів: «Найчастіше це відбувається за рахунок долучення до київських зелених насаджень приміських лісів. Як це відбулось зі Святошинським лісопарковим господарством. Коли велику частину дерев дозволили знищити, а потім приєднали до Києва декілька тисяч гектарів лісу. На папері площа зелених насаджень збільшилась. Але фактично вона стала значно меншою».