Десять відсотків земної поверхні всіяно залишками зіткнення планети з великим метеоритом. Залишки, які називають тектитами, це, по суті, чорне скло, часто у формі краплі або невеликої гантелі. Коли метеорит зіткнувся з поверхнею, розпечений пісок із різними домішками розлетівся на сотні й тисячі кілометрів, пише Токар.
Завдяки тому, що всі тектити з одного місця зіткнення, їх легко пов’язати з конкретними кратерами. Однак досі ніхто не знав, звідки з’явились тектити одного походження, розкидані по всій Південно-Східній Азії, Австралії та Антарктиді.
Сама наявність тектитів свідчить про те, що метеорит був достатньо великим і швидким, аби розплавити породу на місці удару
Керрі Сі, головний автор дослідження
Кратер, який став джерелом тектитів, був проблемою для науковців майже протягом століття. Вчені вже почали розглядати версії про кілька менших метеоритних ударів одночасно. Однак нове дослідження, опубліковане Американською академією наук, стверджує, що ударний кратер лежить у південно-західному Лаосі.
Індокитайські тектити
Які аргументи науковців?
Метеорит діаметром у два кілометри зіткнувся з нашою планетою майже 800 тисяч років тому. Він удесятеро менший у порівнянні з тим, що вбив динозаврів 65 мільйонів років тому.
Під час удару значні території були просто всіяні уламками, однак найбільше їх знайшли на півострові Індокитай. Це і стало першою підказкою для вчених, де шукати загублений кратер.
Керрі Сі, головний автор дослідження, стверджує, що всі раніше відомі кратери від зіткнень у Південно-Східній Азії щонайменше на кілька мільйонів, а іноді й на десятки мільйонів років старші, аніж потрібний.
Було багато, дуже багато спроб знайти місце зіткнення і
джерело тектитів. Ми розглядали різні версії, починаючи від північної
Камбоджі до центрального Лаосу чи південного Китаю. Ми намагалися знайти
кратер навіть біля узбережжя В’єтнаму.
Керрі Сі, головний автор дослідження
Плато Боловен раніше було місцем, багатим на вулкани. Дослідження, проведені Сі та його командою, довели, що лава, яка зараз покриває плато, виникла вже після падіння метеориту. Вчені логічно припускають, що під товстим шаром лави є 15-кілометровий кратер.
Також у навколишніх регіонах під час розкопок знайдено шар вугілля, який свідчить про великі пожежі, що також збігаються із часом падіння. У шарах піщанику виявлено дрібні частинки кварцу, які утворюються на місці падіння метеориту.
Нам потрібно лише пробурити кількасот метрів лави, щоб побачити, чи багато під нею розплавленого і зруйнованого каміння
Керрі Сі, головний автор дослідження
Власне, буріння і є головною проблемою, адже плато покриває трьохсотметровий шар лави, яка тисячоліттями заповнювала ударний кратер. Клопоту науковцям завдає ще й віддаленість плато від цивілізації, тож ми ще не скоро дізнаємося відповідь на питання, звідки походить тектоніт, що всіяв десяту частину нашої планети.
