В чому проблема розрахунку середньої зарплати? В тому, що вона взагалі не відображає реальний стан справ в доходах населення (показує лише тренд). Для цього є більш коректний параметр, а саме – медіанна зарплата, яку, до речі, у нас не розраховують.
Чому медіанна більш коректна? Медіанна ЗП показує цифру, яку отримує більшість робочої сили в державі або більшість в тій чи іншій індустрії. Наприклад, якщо робітник №1 заробляє 100 грн, робітник №2 – 110, робітник №3 – 120, робітник №4 – 130, а робітник №5 – 1 000, то медіанна ЗП складатиме 120, бо це показує скільки отримує більшість в групі. Наша ж статистика показує середню ЗП, де (дуже умовно) використано принцип середньоарифметичної (звісно, розбіжності менші за два рази і методологія держстату базується не на простому середньому арифметичному, але суттєво викривляє реальність).
Прикладом можуть виступати приватні розрахунки (посилання нижче): з них ми бачимо, що у жовтні 2019 року медіанна ЗП складала 7 661 грн, середня ж на той момент – 10 727 грн.
Джерело: https://www.facebook.com/volodymyr.kompaniiets/posts/2650127521740424
Примітка: В інтернеті багато борців із зубожінням з міст мільйонників відстоюють теорію, що офіційна стата не відображає тіньових доходів, і, мовляв, якщо їх врахувати, ми ледве не на рівні Польщі. Такі теорії вельми дивні, особливо на фоні структури витрат населення та банально того, скільки нашої робочої сили працює власне у Польщі на працемістких роботах.
Ці розрахунки нам говорять, що різниця між середньою та медіаною ЗП може складати 20-30% і це, підкреслю, без урахування податку. Нагадаю, що варто вирахувати ПДФО 18% (+1.5% військовий збір) і згадати про ПДВ в магазині, який забере ще 20%. Простими словами, публікації про ЗП у 500 дол – відверте завищення або спотворення сенсу в специфічних провладних цілях (створюють в уяві населення, що воно отримує чи може отримати чистими 500 дол.).
Я навіть не згадуватиму, що в Україні медичного страхування не існує як такого і навіть формально «безкоштовна» медицина заганяє людей з низькими доходами на дно.
Як виміряти бідність, якщо Ви все-таки вірите у «величезні тіньові доходи»? Давайте тоді подивимось на структури сукупних витрат домогосподарств – там побачимо таке: в Україні 48% (2018 рік) від загальних витрат за даними держстату йде на харчові продукти, при цьому в Польщі – всього 24.2% (Budżety gospodarstw domowych w 2018 r.).
Скільки отримує вчитель? А тепер, напевно, найстрашніша статистика, а саме – заробітна плата тих, хто ледве не формує наш ринок праці (навчання у школі відіграє значну роль). За даними порталу Освіторія вчитель в середньому отримує 325 доларів.
Джерело: https://osvitoria.media/experience/vse-pro-zarplaty-ukrayinskyh-vchyteliv-u-2021-rotsi/
Хочу підкреслити, що школа – це не просто початок шляху майбутнього платника податків, а свого роду інститут, який повинен збалансовувати соціальні нерівності. Тобто давати можливість рівної та повної майбутньої реалізації учня, що, своєю чергою, потребує значних державних/приватних інвестицій чи програм.
Вдумайтеся: вчитель живе на межі зубожіння і взагалі невмотивований надавати високоякісні освітні послуги. Саме через це у нас так багато конспірологів (як-от, що МВФ хоче забрати землю чи що ВООЗ чіпує людей), електорату, який не вибирає, а просто заповнює бюлетень і таке інше.
Що робити? План дій давно відомий: інклюзивні інститути (роботи Норта, Асемоглу, Робінсона, Грейфа), податкова реформа, експортна стратегія (кейси азійських тигрів) та підтримка індустрій, які генерують середній клас (не чіпати ІТ індустрію). Без всього цього можна й далі запевняти себе, що офіційна статистика просто не враховує тінь, а так ми вже давно в Європі. Що ж, в ілюзії можна вижити – от тільки це ніяк не допоможе почати жити.
Джерело: Конкретика
