Ростислав Мартинюк: Генерал Сирський – головнокомандувач ЗСУ, родовід якого походить із шляхти та від представників поневоленого народу ерзя. Він точно не «рускій».
На інформаційному фронті московія бореться проти України різноманітними фейками та ІПСО. Нещодавно, черговий московський вкид стосувався етнічного походження нового Головнокомандувача Збройних Сил України генерал-полковника Олександра Сирського. Кремлівські пропагандисти переконували, що він “рускій”, адже народився у Володимирській області.
Але не все так однозначно! Якщо копнути глибше, то ніяких “рускіх” на цій і суміжних територіях просто не існувало. Споконвіку там жили меряни, ерзяни, мокшани, вепси та інші фіно-угорські народи, яких перетворювали на “рускіх” лише під імперським натиском.
Отож, розвінчуємо новий кремлівський фейк разом із відомим українським журналістом і одним із найкращих знавців фіно-угорської ідентичности Ростиславом Мартинюком.
- Advertisement -
Р. Мартинюк: Призначення генерал-полковника Олександра Сирського на посаду Головнокомандувача ЗСУ одразу підняло інтерес до його біографії, до її деталей. Він народився у селі Новинки Володимирської області. Це територія між Володимиром і Москвою. Це корінна фіно-угорська територія, на якій проживав народ меря, який вважається зниклим народом, знищеним імперією. Місцевість, де зараз знаходиться село Новинки, фактично, була такою собі глушиною мерянського світу, меряни жили там до часів Мазепи, а то й до Шевченка.
В першу чергу треба наголосити, що генерал-полковник Олександр Сирський, однозначно, є українцем, громадянином України, адже вся його військова служба проходить на території України, він народився у сім’ї військового, ще за часів СРСР і вже у 70-их роках ХХ століття його родина переїхала до України, шкільне навчання Олександр Сирський закінчував у Харкові. Після шлюбу з українкою з міста Конотоп (стара Гетьманщина) він є образом Людини Міжморя: білоруські та фіно-угорські корені й дружина – українка.
Ми часто потрапляємо у імперську пастку, суть якої полягає в тому, щоб називати «рускімі» усіх, хто народився на території Росії, але це далеко не так. Щоб позбавитись цієї хиби, варто повернутись до ідеї перейменування в Україні, на державному рівні, Росії на Московію, тоді замість росіян або ж «рускіх» будуть московити, як це вже існувало в українській традиції і все стане на свої місця.
Водночас, якщо дивитись на походження генерала Сирського глибше, то в його особі ми маємо Головнокомандувача ЗСУ, який має фіно-угорське походження, його предки були представниками одного з поневолених народів ерефії. Взагалі, питання фіно-угорських ідентичностей на території так званої федерації залишається доволі розмитим. Тим не менше, навіть сама зовнішність Сирського дозволяє припустити, що його предки могли належати до ерзян – вільнолюбивого народу ерзя, яких століттями поневолювала і продовжує поневолювати Московія.
Отож, Генерал Сирський по батьку, скоріш за все, походить із старої білоруської шляхти, а по мамі – ерзя, прізвище діда Куркін, типове тільки для Ічалковського району теперішньої Республіки Мордовія. Олександр Сирський має подвійне національне походження – білоруське та фіно-угорське, ерзянське. По жодній лінії він не є «рускім», або москалем (росіянином).
Що цікаво, що саме прізвище Сирський, у свій час, могло також зазнати певної трансформації, тобто могли бути змінені букви, як це часто відбувалось в часи більшовицьких репресій, щоб приховати своє справжнє шляхетне чи духовне походження. Однією із версій може бути, що прізвище могло бути священичого походження і звучати як Асирійський. Адже в тих краях, де проживали предки генерала Сирського, у свій час, був відомий священик із прізвищем Асирійський. До речі, люди, які обирали військову кар’єру часто-густо походили саме із священичого роду. Ще один варіант звучання прізвища – Зирський, тобто від «зирян», представників ще одного фіно-угорського народу – комі. Але все це, повторюсь, припущення.
Чим цікавий “кейс” Сирського для стратегії України на території РФ?
Слід пропагувати реетнізацію так званих русскіх на базі фіно-угорської ідентичності, розколюючи 80-ти мільйонну масу офіційних “русскіх” на 17 фіно-угорських національностей, пропонуючи привабливі форми нових, неслов’янських ідентичностей.
Детальніше із розмовою можна познайомитись тут: