У Німеччині зафіксували стрімке зростання кількості молодих чоловіків, які звертаються по статус відмовника від військової служби зі зброєю з релігійних або моральних міркувань. За перше півріччя 2026 року таких заяв надійшло більше, ніж за весь минулий рік.
Про це повідомляє Суспільне з посиланням на The Guardian.
За інформацією Федерального відомства у справах сім’ї та громадянського суспільства, яке розглядає відповідні звернення, станом на 30 червня було отримано 5862 заяви. Для порівняння, протягом усього 2025 року таких звернень було 3879, а у 2024 році — 2249.
До кінця травня цього року позитивне рішення отримали 2667 заявників. У 2025 році статус відмовника було надано 2830 особам.
Право відмовитися від проходження військової служби зі зброєю гарантує Основний закон Німеччини. Конституція країни передбачає, що ніхто не може бути примушений до військової служби із застосуванням зброї всупереч власним переконанням. Для отримання такого статусу необхідно подати заяву до Бундесверу із поясненням причин відмови.
Попри зростання кількості звернень, обов’язкового призову в Німеччині наразі немає. Водночас із початку 2026 року уряд запровадив нову систему так званого «м’якого призову». Відтепер усі чоловіки, які досягли 18-річного віку, повинні заповнювати анкету щодо готовності до служби та проходити медичний огляд. Для жінок участь у програмі залишається добровільною.
Ініціатором реформи став міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус. Влада розраховує збільшити чисельність особового складу Бундесверу до 260 тисяч військовослужбовців до 2035 року.
У правлячій коаліції вже заявляють, що в разі недосягнення цієї мети Німеччина може повернутися до обов’язкового військового призову, який був призупинений ще у 2011 році. Для цього знадобиться окреме рішення парламенту.
Експерти пов’язують різке зростання кількості відмовників саме з початком дії нової системи військового обліку, а також із занепокоєнням частини молоді щодо можливого залучення німецьких військових до міжнародних місій. Серед потенційних напрямків називають забезпечення безпеки в районі Ормузької протоки та можливу участь у миротворчих операціях в Україні після завершення війни.
Наразі чисельність Бундесверу становить близько 186 тисяч військовослужбовців. Після десятиліть скорочення оборонних витрат Німеччина активно нарощує військовий потенціал на тлі російської агресії проти України та зростання безпекових викликів у Європі.
Водночас спостерігається й протилежна тенденція. За даними німецьких ЗМІ, у першому кварталі 2026 року 233 особи добровільно відмовилися від раніше отриманого статусу відмовника від служби. За весь 2025 рік таких випадків було 781.
Соціологічні опитування свідчать, що більшість німців підтримує зміцнення обороноздатності країни та модернізацію армії. Однак частина молоді виступає проти мілітаризації: протягом року в різних містах Німеччини відбулися акції протесту та студентські страйки проти розширення військових програм і можливого повернення призову.
