У Києві вважають, що навіть за оптимістичного сценарію цей переговорний трек не призведе до припинення боїв раніше весни.
Російсько-українська увійшла у фазу ескалації із нарощуванням взаємних ударів. На цьому тлі Сполучені Штати намагаються відновити переговорний процес, розпочавши новий раунд дипломатії відправкою до Москви спецпредставника президента США Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера – зятя Дональда Трампа. Про це пише The New York Times, передає УНІАН.
Видання зазначає, що російські та українські сили останнім часом нарощують інтенсивність повітряних атак. На цьому тлі президент України Володимир Зеленський раніше заявив, що американські представники проведуть зустрічі як у Москві, так і в Києві.
Водночас перспективи нового раунду переговорів залишаються невизначеними. Голова Офісу президента України Кирило Буданов раніше у розмові з NYT визнав, що поки незрозуміло, чи принесуть майбутні переговори більший результат, ніж попередні, але висловив сподівання, що “переговори рано чи пізно до чогось приведуть”, бо воювати вічно неможливо.
Попередня спроба провести переговори відбулася у лютому. Українські та російські представники зустрічалися в Абу-Дабі, а згодом у Женеві. Однак домовитися про прорив не вдалося. Переговорний процес згодом зупинився, зокрема через війну США та Ізраїлю проти Ірану, яка значною мірою переключила на себе увагу адміністрації Трампа. Після цього між Москвою та Києвом залишалися окремі контакти, але ключові питання фактично були поставлені на паузу.
У червні Зеленський оприлюднив відкритого листа до Володимира Путіна із пропозицією відновити мирні переговори. Однак, як розповідає автор матеріалу, російський президент не демонстрував серйозної зацікавленості у переговорах і нещодавно заявив про намір продовжувати війну.
Одним із головних бар’єрів залишається зміст потенційної мирної угоди. Попередні переговори базувалися на 20-пунктовому плані, який охоплював, зокрема, гарантії безпеки для України та відновлення країни. Проте сторонам не вдалося знайти спільної позиції щодо можливого розміщення західних військ в Україні, контролю над територіями на сході та майбутнього окупованої Росією Запорізької атомної електростанції.
Особливо гостро стоїть територіальне питання. Росія вимагає, щоб Україна передала їй території, які Київ контролює у Донецькій області. Україна відмовляється від одностороннього відведення військ, аргументуючи це ризиком нової російської агресії, та наполягає на гарантіях, які могли б забезпечити дотримання режиму припинення вогню.
Посередником у процесі залишається Вашингтон, однак дедалі активніше намагаються долучитися європейські держави. За даними видання, Франція, Німеччина та Велика Британія працюють над форматом майбутніх переговорів, який має враховувати інтереси Європи.
Тим часом на фронті ситуація залишається складною. Лінія бойового зіткнення на сході України значною мірою стабілізувалася, однак масштабні удари з повітря тривають. The New York Times зазначає, що протягом літа Росія та Україна активно атакували дронами й ракетами енергетичну інфраструктуру, склади та порти, важливі для експорту зерна.
За оцінкою Буданова, навіть у разі відновлення переговорного процесу зараз домовленості про припинення вогню навряд чи з’являться раніше весни. Він очікує, що Росія спробує використати чергову зимову кампанію масованих ударів, щоб зламати опір України.
