Російськомовна редакція німецького Deutsche Welle вказує вигадану назву міста Олешки – «Алешки», як його називають російські пропагандистські ресурси. Такі мовні практики можуть підтримувати російськоцентричну рамку сприйняття України.
Як передає Укрінформ, про це написав у Фейсбуці експерт з інформаційно-комунікаційних технологій Юрій Антощук.
«Ось вам дуже показовий приклад того, як може працювати когнітивний вплив через мову, повторення та поступову нормалізацію певної картини світу», – написав експерт.
Він наголосив, що ніяких «Алёшек» ніколи не існувало, в своїй паралельній реальності так місто називають російські медіа. Але цю назву використала і російськомовна редакція німецького Deutsche Welle. Експерт звернув увагу на конструкцію: «Алешки (українською Олешки)».
«Тобто “Алешки” подається як основна назва, а “Олешки” – як її український варіант. Хоча йдеться про українське місто, офіційна назва якого – Олешки», – наголосив експерт.
На думку Антощука, йдеться не про одну якусь змінену літеру, а про те, яка мовна версія назви отримує статус основної, і яка потребує додаткового пояснення. Російська мовна конструкція може закріплюватися в міжнародному інформаційному просторі як основна навіть тоді, коли існує чинна українська офіційна назва.
Він пояснив, як працює такий когнітивний механізм на цьому прикладі.
Перше. Повторення та нормалізація. Коли людина багаторазово зустрічає одну назву, вона стає знайомою і може сприйматися як природна та загальноприйнята. Це пов’язано з ефектом знайомості та когнітивної легкості.
Друге. Фреймінг через мовну конструкцію. Вислів «Алешки (українською Олешки)» непомітно встановлює ієрархію: одна назва є основною, друга – локальним мовним варіантом. Це вже впливає на те, як читач сприймає назву міста.
Третє. Легітимація через авторитет джерела. Коли таку назву використовує авторитетне міжнародне медіа, читач може сприймати її не як російську мовну традицію, а як нейтральну журналістську норму.
Четверте. Подальше відтворення. Він додав, що інші медіа, перекладачі, пошукові системи або мовні моделі можуть відтворювати вже поширену назву, не аналізуючи її історичний та політичний контекст.
Як акцентував експерт, Росії не обов’язково переконувати міжнародні медіа відкрито підтримувати її «збочені погляди». Достатньо, щоб у міжнародному інформаційному просторі зберігалися та відтворювалися російські способи називати й описувати українські території.
Такі мовні практики можуть підтримувати російськоцентричну рамку сприйняття України.
Як прокоментував Укрінформу херсонський політолог, краєзнавець Дементій Білий, сучасне українське місто Олешки змінило кілька назв в своїй історії періоду Російської імперії: Днєпровськ, Алешки. У 1928 році місто отримало назву Цюрупинськ на честь радянського, комуністичного діяча.
19 травня 2016 року постановою Верховної Ради України місто Цюрупинськ перейменували на Олешки. Дементій Білий звернув увагу, що місту не повернули попередню назву, а саме перейменували. Відтоді офіційна назва міста – Олешки.
«Як передаються іншомовні назви в російській мові, ми можемо подивитися на прикладі назв російською мовою таких міст, як Оттава та Одеса. Хоча в усній мові вони вимовляються Адєса, Атава, але пишуться Одесса та Оттава», – наголосив Білий.
За його словами, немає підстав писати назву сучасного українського міста Олешки російською як Алешки чи Алёшки. На його думку, це свідчить про прагнення росіян використовувати імперські традиції з радянськими домішками, зокрема варіант «Алёшки».
Білий також звернув увагу на історію використання літери «ё». За його словами, її закріпили в алфавіті у XX столітті, а варіант «Алёшки» з’являється у Великій радянській енциклопедії щонайменше з 1970-х років. Він зазначив, що така назва суперечить лексикографічній традиції російської мови. Авторитетний «Етимологічний словник російської мови» Макса Фасмера фіксує написання Але́шки, а не Алёшки.
«Хочу звернути увагу на ще одну цікаву особливість. Російські окупанти в своїх офіційних назвах використовують назви, які використовувалися до декомунізації. Так, український Бахмут вони вперто називають Артемівськом. Інша ситуація з Олешками: вони не повернули назву Цюрупинськ, а перейшли саме до Алёшек. Все це підтверджує висновки Юрія Антощука», – додав Білий.
Він висловив нерозуміння, чому іноземні російськомовні видання використовують написання Алешки чи Алёшки замість офіційної назви Олешки.
