На Чернігівщині власники знищених російськими обстрілами будинків зіткнулися з відмовами у виплатах за програмою «єВідновлення». Місцеві комісії пояснювали рішення тим, що люди вже почали відбудову за власні кошти, з допомогою держави або благодійників. Частині постраждалих довелося відстоювати право на компенсацію в судах, розповідає Суспільне.
За даними Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту України, із травня 2023-го до 19 жовтня 2026 року жителі Чернігівщини подали 10 753 заяви на компенсацію пошкодженого та знищеного житла. Серед розглянутих звернень відмовили приблизно в кожній п’ятій заяві щодо пошкоджених осель і майже в кожній четвертій — щодо знищених.
Одна з таких історій — родина Наталії та Олександра Фурсів із Лукашівки. У березні 2022 року їхній будинок згорів під час російської окупації. Після повернення сім’я почала зводити нове житло на іншій частині подвір’я за підтримки волонтерів, благодійних організацій і власним коштом.
У грудні 2023 року подружжя звернулося по компенсацію за знищений будинок. Однак у липні 2025-го Іванівська сільрада відмовила, заявивши про недостовірні дані, оскільки, на думку комісії, оселю вже відновили. Родина оскаржила рішення. У січні 2026 року Чернігівський окружний адміністративний суд визнав відмову протиправною та зобов’язав повторно розглянути заяву. Сільрада подала апеляцію.
В інших справах суди також розглядали відмови через розпочату відбудову. Зокрема, житель Киїнської громади Юрій Грищенко домігся скасування рішення комісії. 21 жовтня 2026 року апеляційний суд підтримав його позицію. Інший мешканець громади, Віктор Срібний, після судових рішень отримав житловий сертифікат приблизно на 2,3 млн гривень.
Місцеві посадовці пояснювали відмови прагненням врахувати вже надану допомогу та не допустити подвійного фінансування. Водночас суди вказували, що початок відбудови сам по собі не є підставою для відмови в компенсації за знищене житло. Також комісії не можуть застосовувати до таких випадків правила, передбачені для пошкоджених будинків.
У Міністерстві підтвердили, що законодавство наразі не містить окремого механізму врахування благодійної та гуманітарної допомоги під час визначення компенсації. Водночас отримані матеріали й підтримка не прирівнюються до державної виплати за програмою «єВідновлення» і не є автоматичною підставою для відмови або зменшення суми сертифіката.
Юристи звертають увагу на прогалини в законодавстві та недостатні роз’яснення для місцевих комісій. На їхню думку, уряд має чітко визначити порядок розрахунку компенсацій у випадках, коли власники вже частково відбудували знищене житло.
Окремо фахівці наголошують, що Росія як держава-агресор має відшкодувати завдані збитки. Українські житлові сертифікати не звільняють РФ від цієї відповідальності. Водночас отримати реальну виплату за рішенням українського суду проти Росії наразі складно через відсутність спеціального механізму виконання таких рішень.
