В Україні вже незабаром може з’явитися новий закон, який регулює медіасферу, йдеться в матеріалі Deutsche Welle. Через шквал критики у травні цього року депутати відправили початковий законопроєкт “Про медіа” за авторства групи депутатів з фракції “Слуга народу” на доопрацювання і тепер хочуть повторно його розглянути у першому читанні. Профільний комітет рекомендував парламенту ухвалити доопрацьований документ.
Голосувати щодо нього хочуть іще до початку канікул у Верховній Раді, тобто до 17 липня. Адже в рамках імплементації угоди про Асоціацію з ЄС Україна ще у жовтні минулого року була зобов’язана змінити законодавство у медіасфері та привести його у відповідність до європейських директив.
Що змінилося?
Утім, навіть перероблений варіант законопроєкту, який містить майже двісті сторінок тексту, вже викликав гострі дискусії. Навесні, під час розгляду попереднього варіанту законопроєкту, його критикували за спробу запровадити реєстрацію не лише українських, але й іноземних ЗМІ, які транслюють свій продукт на території України. Передусім йшлося про такі стрімінгові платформи як Netflix, Megogo, OLL.tv. Як онлайн-медіа, за законопроєктом, розглядалися і блогери, і соціальні мережі, такі як к Facebook, що передбачало б їхнє оподаткування в Україні. Натомість у новій редакції законопроєкту “Про медіа” від цих планів повністю відмовилися. “З під реєстрації повністю виведено соціальні мережі. А стрімінгові платформи можуть реєструватися за бажанням”, – розповів DW член робочої групи експертів, які допомагали депутатам переробляти законопроєкт, Олександр Бурмагін.
За добровільну реєстрацію тепер законодавці обіцяють “приємні бонуси” у вигляді статусу ЗМІ і відповідно полегшеної акредитації для журналістів цього онлайн-медіа, аби спонукати його потрапити під контроль Нацради з питань телебачення та радіомовлення. “Ми намагалися запровадити стимулювання реєстрації. Але насправді регулювання буде для всіх. Навіть якщо ти і не зареєстрований, а поширюєш мову ворожнечі, токсичний контент для дітей, то Нацрада з питань телебачення і радіомовлення все одно до тебе прийде”, – каже головний експерт з медійного права Центру демократії та верховенства права CEDOS Ігор Розкладай. За задумом авторів законопроєкту, саме Нацрада з питань телебачення і радіомовлення має регулювати та контролювати увесь медіаринок, а не лише аудіовізуальні ЗМІ, як є зараз.
Звинувачення у цензурі
Через це законопроєкт вже розкритикували окремі блогери, дехто з журналістів та медіа, які позиціонують себе як опозиційні. До них долучилась і Національна спілка журналістів України (НСЖУ). Там побоюються, що в разі ухвалення законопроєкту повноваження Нацради з питань телебачення і радіомовлення надто розширяться. “Законопроєкт передбачає можливість блокування в інтернеті будь-кого за будь-які дописи, навіть якщо це не ЗМІ і тому фактично не підпадає під компетенцію Нацради, а також можливість скасування реєстрації медіа на підставі дуже широко сформульованих причин, що може призвести до заборони всього змісту ЗМІ протягом невизначеного часу”, – йдеться у заяві НСЖУ. В Національна спілка журналістів України вважають, що це є непропорційним заходом обмеження права на свободу вираження, який можуть використовувати як інструмент цензури. Тому там вимагають від депутатів відхилити законопроєкт.
Один з авторів законопроекту, голова комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв вважає, що критики законопроєкту маніпулюють поняттями. За його словами, регулювання сфери медіа – це не обмеження свободи слова чи цензура, оскільки законопроєкт, мовляв, не накладає жодних нових контентних обмежень на ЗМІ. “Його критикують ті, хто не хоче рівноправ’я всіх медіа в країні. Бо телебачення та радіо, друковані медіа завжди мали регуляцію та відповідальність. А через те що законодавство у нас дуже застаріле, онлайн-медіа жодної регуляції не мають, і тому деякі з них зараз чинять опір”, – сказав DW Микита Потураєв. Для друкованих ЗМІ в законопроєкті взагалі передбачепропаганд*не скасування реєстрації. Але випускати газету без будь-яких реєстрацій, за задумом авторів законопроєкту, можна буде лише після завершення російської агресії в Україні. До того часу повинні діяти чинні правила.
“Чорні списки” розбрату
Одним з котраверсійних є питання про скасування так званих чорних списків з прізвищами російських акторів, які підтримали чи публічно визнавали окупацію Криму чи частин Луганської та Донецької областей. Зараз такі списки складає міністерство культури України. Російських чи міжнародних зірок шоу-бізнесу, які потрапили до нього, не впускають на територію України. Також заборонені до трансляції в Україні фільми за їхньої участі. Законопроєкт “Про медіа” передбачає, що такі списки будуть скасовані, натомість пізніше формуватимуться нові подібні, які складатиме Національна рада з питань телебачення та радіомовлення України.
До нових “чорних списків” потраплятимуть російські зірки шоу-бізнесу, відповідно до чітких критеріїв. “Такі списки, які є зараз, неприйнятні, бо вони становлять загрозу для України в Європейському суді з прав людини, оскільки складені за дуже розмитими критеріями”, – відзначає Ігор Розкладай. Він зауважує, що європейська сторона має свої зауваження щодо цих “чорних списків”. “Європейські експерти наполягають, що у законопроєкті “Про медіа” має бути прописано, що блокуватиметься не людина, а контент за її участі. Зараз ми з ними намагаємось узгодити критерії для цих списків”, – сказав Розкладай, який також входить в неформальну робочу групу, яка допомагала депутатам писати законопроєкт.
Проти змін щодо “чорних списків” категорично проти виступають депутати фракції “Європейська солідарність” (ЄС) Петра Порошенка. Вони не збираються підтримувати законопроєкт, якщо у ньому не збережуть “чорні списки” у тому вигляді, якими вони є зараз. “Для нас важливо (…), щоб ці люди, які ганьблять Україну, стріляють в українців, як Пореченков (у 2014 році в інтернеті з’явилося відео, на якому російський актор Михайло Порєченков стріляє з позицій проросійських бойовиків на Донбасі в 2014 році. – Ред.), не зникли з цих списків”, – сказав DW депутат з фракції ЄС, член парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микола Княжицький.
