Можна сперечатися про те, якою за рахунком є нинішня хвиля ковіду в Європі, але фактом є те, що зараз захворюваність зростає майже в усіх державах європейського континенту. Україна тут не виняток – кількість нових хворих та госпіталізованих щодня б’є кількамісячні рекорди. Втім, багатьох сусідів “зачепило” ще раніше.
І це змушує замислитися: чи довго ЄС зберігатиме для українців вільну дію безвізового режиму, яка відновилася лише влітку? Чи не чекає на нас нова “ковідна завіса” на кордоні з ЄС, яка донедавна робила неможливими туристичні поїздки до Євросоюзу?
Спрогнозувати відповідь на це запитання дозволить досвід інших країн, які улітку (так само, як і ми) насолоджувалися вільним безвізом, але нещодавно “вилетіли” з “білого списку” Євросоюзу.
Такі, як ми
9 вересня Європейський Союз суттєво скоротив список країн, громадяни яких можуть подорожувати до ЄС без додаткових коронавірусних обмежень. До переліку викреслених потрапили чотири держави Східної Європи – Вірменія, Азербайджан, а також безвізові Албанія та Сербія. Незадовго до того, 30 серпня, зі списку виключили також Косово, Чорногорію та Північну Македонію (всі три мають безвіз із ЄС).
Далі більше: за даними джерел, вже цього тижня зі списку виключать Боснію та нашу сусідку Молдову, де кількість нових заражень прогресує.
У “білому списку” ЄС залишиться лише одна держава з нашого регіону: Україна.
Але це ненадовго.
За формальними критеріями ми також вже зараз не відповідаємо “нормам”, встановленим європейським законодавством. До потрапляння до одного кошика з Молдовою нас рятує хіба що низький рівень тестування, а також затримка статистики ЄС. Тож за два тижні, під час нового перегляду, з “білого списку” випадемо і ми.
Що ж зміниться для України?
Відповідь на це запитання дозволяє дати аналіз змін, які відбулися з іншими “вигнанцями”, згаданими вище. Ми розібралися, що сталося з правилами для них і наскільки серйозними стали зміни правил після їхнього переведення до “червоної зони”.
Результати цього дослідження – дуже оптимістичні.
Епідемія без “покарання”
Почнемо з головного. Паніка, яка тривалий час керувала рішеннями європейських урядів, змушуючи їх вдаватися до драконівських обмежень, схоже, відступає.
За два-три тижні, що минули від зміни “білого списку”, жодна держава нашого регіону, що фіксує нову хвилю епідемії COVID-19, не стикнулася з повним закриттям для неї кордонів усього Євросоюзу. Метод, який ЄС тотально застосовував ще кілька місяців тому, на щастя, перестав бути популярним.
Серед країн безвізової Європи ми знайшли одну, що вдалася до такого підходу. Це, як не дивно, Болгарія.
Ця держава, яка не закривала кордони навіть минулої зими, а нині має найнижчий у ЄС рівень вакцинації (менше 20%), після початку нової хвилі епідемії в Європі вирішила діяти так, як всі робили раніше – закритися для туристів. Уряд Болгарії заборонив “необов’язкові поїздки” з низки уражених коронавірусом держав, включно із Сербією, Чорногорією, Ізраїлем та США. Чи пошириться заборона також на Україну – передбачити важко.
Втім, Болгарія, хоча і є членом ЄС, але не входить до Шенгенської зони.
А от серед держав Шенгену жодна не вдалася до закриття кордонів для усіх тих країн, які виключили з “білого списку”.
І є всі підстави розраховувати, що цього не станеться також щодо України.
Не тільки вакцинація
Загалом держави ЄС можна умовно поділити на три групи за ставленням до туристів з тих країн, які перевели до “червоної зони”.
Основу першої групи складають держави, що прагнуть залучити туристів.
Вони взагалі не змінили правила в’їзду, проігнорувавши рішення Ради ЄС про виключення з “білого списку”. Це Хорватія, яка пускає подорожуючих із найменшою підставою для поїздки, а також Греція, яка відкрилася для низки держав світу, включаючи Україну, ще навесні – і не планує закривати кордони. В цю групу входять також Угорщина, Словенія, що продовжують пускати усіх також з простим ПЛР-тестом чи довідкою про одужання.
Як не дивно, до цієї групи входить також Данія, що свого часу мала одні з найжорсткіших правил в’їзду. Влітку Копенгаген, навпаки, максимально лібералізував правила в’їзду з усіх держав світу і дозволяє навіть не робити тест перед вильотом, тільки після прибуття в аеропорт. Водночас данський уряд лишив у законодавстві можливість повернути частину країн до “червоної” категорії, що означатиме повну заборону туризму.
Втім, таких держав, готових залучати усіх туристів – меншість.
Переважна більшість кран ЄС належать до другої категорії – з держав, які потрапили до “червоного списку”, вони готові пускати до себе лише вакцинованих.
І це, схоже, стає головним сценарієм подорожей до ЄС для українців.
Дехто з держав ЄС вже зараз перевів нашу країну до власного “червоного списку”, не чекаючи, поки це офіційно зробить Брюссель. Дехто все літо лишав нас у “червоній зоні”, логічно очікуючи на сплеск захворюваності восени. Дехто (як-от Нідерланди) чітко синхронізує списки з європейськими.
Але всі вони зберігають дозвіл на в’їзд вакцинованих туристів майже з усього світу.
Це не означає, що вакцинація вирішує всі проблеми українців, готових подорожувати.
Перш за все – через те, що не всі вакцини дають однаковий доступ до поїздок в ЄС.
Китайська вакцина SinoVac, яку масово застосовують в Україні, лишається не визнаною в ЄС. Деякі країни сприймають вакцинацію нею як дозвіл на в’їзд, але велика частина держав не пустять через кордон тих, хто щепився SinoVac’ом.
І навіть ті, які пустять, не гарантують відсутності проблем згодом. Наприклад, до Австрії можна в’їхати з таким щепленням, але ви не матимете права ходити там до магазинів та у ресторани (ті зобов’язані перевіряти сертифікат у відвідувачів).
Ще одна проблема з вакцинацією – неоднозначні правила щодо подорожей з дітьми-підлітками. Низка країн ЄС вимагає довідку про вакцинацію як умову для в’їзду іноземців починаючи з 12-13 років, хоча в Україні масова вакцинація підлітків не проводиться.
Хаос, що досі триває
Ми згадали про дві групи країн ЄС, але є і третя, найбільш небезпечна для подорожей. Це – ті країни, які нині дозволяють в’їзд вакцинованим українцям, але можуть відкликати своє рішення у будь-який момент.
Найяскравіший показник цієї групи – Польща.
Варшава останньою в ЄС відкрилася для туристичних чи інших “необов’язкових” подорожей українців, але цей дозвіл стосується саме і виключно мешканців нашої держави. Туристи з більшості інших держав поза межами ЄС і надалі не мають права на перетин польського кордону, незалежно від вакцинації. А отже, немає ясності, чи планує Польща зберігати цей дозвіл для України і надалі.
Також немає певності у тому, чи збережуться відкритими кордони Словаччини чи Румунії – їхні правила прописані досить нечітко.
Хай там як, а обмеження у Шенгені, які можливі під час нової хвилі епідемії, будуть незрівнянно слабшими у порівнянні з попередніми хвилями. А вакциновані українці збережуть можливість вільних поїздок майже до всіх, а можливо, й загалом усіх держав ЄС.
Просто відбуватиметься це дуже хаотично. Без гарантії збереження правил в’їзду до тієї чи іншої країни.
До слова, після початку пандемії Covid-19 Шенгенська зона стикнулася з серйозним випробуванням: кожна з держав-членів сама, без консультацій з партнерами, встановлювала правила в’їзду.
Тоді це дуже обурювало інші країни; Єврокомісія докладала шалених (і переважно безрезультатних) зусиль для синхронізації політик членів ЄС; шенгенські держави, не довіряючи сусідам, масово запроваджували контроль на внутрішніх шенгенських кордонах; багато хто говорив про загрозу існуванню Шенгену як такого.
Минув час. Проблема, що була визначальною для цієї низки обмежень, нікуди не поділася – правила в’їзду у різні держави ЄС лишаються принципово відмінними.
Однак європейські уряди… змінили ставлення до цієї проблеми і тепер намагаються її не помічати.
І це дає та й надалі даватиме українським подорожуючим за бажання можливість обходити деякі дивні обмеження, на кшталт заборони перетину кордону для підлітків – для цього достатньо полетіти до сусідньої країни з “правильними” умовами в’їзду, а звідти поїхати туди, куди необхідно.
Звичайно, переконавшись перед тим, хто держава вашого призначення не має заперечень щодо таких “маневрів”.
Та хай там як, навіть ці хаотичні правила безвізу – значно кращі за те закриття кордонів, до якого ЄС вдавався протягом понад року. І треба визнати, що змінити це ставлення допомогла передусім вакцинація, яка поволі стає майже обов’язковою для міжнародних подорожей.
