Спецслужби РФ бояться, що опозиція може набрати силу.
Кремль розгортає по всій Європі кампанію саботажу та шпигунства, шукаючи агентів серед російських емігрантів. Журналісти Politico розповіли, як російські розвідувальні служби вербують, примушують та керують інформаторами, передає УНІАН.
“Ця практика поширюється за межі Росії, тому вона створює нові виклики для європейських країн та їхніх розвідувальних служб”, – йдеться у статті.
Журналісти поспілкувалися зі студентом, якого російські силовики затримали в середині 2022 року та намагалися завербувати. Його ім’я не розкривається з міркувань безпеки, видання називає його Іваном. Силовики запропонували студенту угоду – донести на його знайомих в антикремлівських колах, багато з яких втекли за кордон, або потрапити до в’язниці. Після того, як Івана відпустили, його почали шантажувати, вимагаючи все більше співпраці. Його змушували брати участь у комунікаціях опозиційної групи та повідомляти про її діяльність у Європі, погрожуючи кримінальним переслідуванням та відправкою до окупаційної армії.
“Дізнайтеся, хто знаходиться в Європі та в якій країні, і хто їм допомагає, зокрема спеціалізовані організації”, – йдеться в одному з повідомлень, яке отримав цей студент.
Зокрема, він мав підготувати звіт про мітинг у Берліні в листопаді 2024 року на знак протесту проти повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Також від нього вимагали поновити зв’язки із опозиційною групою “Весна”, дізнатися, де у Європі оселилися члени цієї організації, що емігрували.
Іван розповів про тиск одному знайомому, і вони видавали ФСБ застарілу або нечутливу інформацію, поки Іван збирав документи на виїзд з РФ. На початку 2025 року він виїхав, і опинився в Іспанії, де зараз чекає на притулок.
Мішені ФСБ
Видання пише, що мішенями російських спецслужб стали люди, які поїхали з Росії до Європи після початку повномасштабного вторгнення в Україну: “Хоча значна увага зосереджена на “одноразових агентах”, завербованих онлайн для актів саботажу чи вандалізму, розмови, якими поділився Іван, вказують на іншу тактику: тривале культивування інформаторів, вбудованих у самі опозиційні кола”.
Одним із завербованих ФСБ агентів став російський студент Ігор Рогов, якого у Польщі звинувачують у змови з метою підриву бомби та шпигунстві за іншими російськими емігрантами, а також за польськими урядовцями та співробітниками університетів.
Згідно з обвинувальним висновком, Рогова завербувала в Росії федеральна служба безпеки (ФСБ) за кілька років до його від’їзду, і він продовжував свою роль інформатора у вигнанні. Адвокат Рогова відмовився коментувати справу, але судові документи, з якими ознайомилося POLITICO, свідчать, що він визнав роботу на ФСБ.
Чому Москва боїться вигнанців
Видання пише, що для російських спецслужб створення мереж інформаторів у колах емігрантів має подвійну мету:
“Доки інформатори залишаються невикритими, вони можуть надавати Москві інформацію про місцезнаходження, особисте життя та вразливості критиків Кремля в той час, коли доступ до них обмежений через висилку десятків російських шпигунів. А якщо інформатора спіймають, як у випадку з Роговим, це породжує недовіру – як у колах активістів, так і між ними та країнами їхнього перебування”.
На думку авторів, хоча Москва публічно відкидає опозиційних діячів у вигнанні, називаючи їх маргінальними та нерелевантними, увага, яку вона їм приділяє, свідчить про глибоку невпевненість. Окрім спроб проникнення, російська влада продовжує порушувати кримінальні справи проти критиків Кремля, навіть заочно, називаючи їх “екстремістами” чи “терористами”. Експерти пояснюють, що логіка служб безпеки РФ полягає в тому, що хоча сьогоднішні вигнанці можуть здаватися неважливими, але таким же вважали і Володимира Леніна до революцій 1917 року.
Намагаючись протистояти російському саботажу та шпигунству, європейські уряди прагнули обмежити кількість російських емігрантів, які проживають у їхніх межах. Деякі країни обмежили візовий режим, зокрема для тих, хто шукає гуманітарного захисту. Інші, як-от Литва, встановили обмеження на частоту поїздок до Росії російських мешканців.
