В Україні понад 6,5 тисячі священнослужителів уже отримали бронювання від мобілізації. Водночас таке право мають далеко не всі релігійні організації. Про правила бронювання духовенства та критерії, за якими церкви визнають критично важливими для держави, розповів голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський під час презентації результатів всеукраїнського дослідження «Оцінка релігійної ситуації в Україні», що відбулася 3 червня в Києві.
За словами посадовця, під час повномасштабної війни релігійні організації виконують важливі гуманітарні та соціальні функції. Вони допомагають військовим і цивільним, працюють із внутрішньо переміщеними особами, підтримують мешканців прифронтових територій та беруть участь у зміцненні тилу. Саме тому частину релігійних організацій було віднесено до об’єктів критичної інфраструктури.
Однак для отримання такого статусу необхідно відповідати низці вимог. Зокрема, організація повинна бути офіційно зареєстрованою, мати чинні статутні документи, перебувати в реєстрі неприбуткових організацій, належним чином вести податкову звітність і не бути пов’язаною із забороненими в Україні релігійними структурами.
Як повідомив Єленський, із приблизно 35 тисяч релігійних організацій, які діють в Україні, статус критичної інфраструктури отримали трохи більше 10 тисяч. Саме їхні керівники та священнослужителі можуть претендувати на бронювання. Наразі таку відстрочку від мобілізації мають близько 6,5 тисячі представників духовенства різних конфесій.
Під час презентації також було оприлюднено результати соціологічних досліджень щодо ставлення українців до мобілізації священнослужителів. Близько 25% опитаних вважають, що духовенство має проходити службу на загальних підставах. Натомість 44% респондентів переконані, що для священників можуть діяти винятки, а в разі служби в армії вони повинні виконувати переважно небойові функції.
Окрему увагу журналісти приділили питанню можливості бронювання священнослужителів УПЦ, яка зберігає зв’язок із Московським патріархатом. За словами Єленського, такі релігійні організації не входять до переліку критично важливих, а тому не можуть отримувати бронювання через цей механізм. Він також зазначив, що спроби оскаржити це рішення в судовому порядку не були успішними.
Тема бронювання священників залишається предметом суспільних дискусій. Частина громадян ставить під сумнів доцільність таких винятків під час війни. Водночас представники держави наголошують, що сотні священнослужителів служать капеланами у Силах оборони України, а тисячі інших допомагають переселенцям, підтримують громади та надають духовну опіку людям, які переживають втрати, обстріли й постійний психологічний стрес.
На думку експертів, в умовах війни роль церкви виходить далеко за межі релігійного служіння. Для багатьох українців вона залишається важливим джерелом моральної підтримки та суспільної солідарності, а тому питання бронювання духовенства держава розглядає не лише в контексті мобілізації, а й з огляду на потреби суспільства в умовах тривалої війни.
