За словами Демченка, найбільшим ударом для моря була прісна вода, забруднена різними органічними і промисловими речовинами.
Після підриву Каховської гідроелектростанції у червні 2023 року вчені очікували масштабних і довготривалих змін у Чорному морі. Однак екосистема виявилася значно стійкішою, ніж прогнозували: найгостріші наслідки тривали лише кілька місяців, а вже через рік море майже повернулося до попереднього стану. Про це заступник директора Інституту морської біології НАН України, доктор біологічних наук Віктор Демченко розповів в інтерв’ю Главкому, передає УНІАН.
За його словами, найбільшим ударом для моря була прісна вода, забруднена різними органічними і промисловими речовинами, що були вимиті із затоплених підприємств Херсонщини, складів з хімікатами.
“У перші три-п’ять днів після аварії опріснення акваторій навіть біля Одеси було дуже значним: солоність води впала в три-п’ять разів – з 16-17 проміле до трьох. Риби за такого погіршення екологічних умов можуть мігрувати. Що вони і зробили”, – зазначив науковець.
Деякі види витримують зміну солоності, і для них опріснення акваторій не стало критичним, каже він. Але водночас багато морських організмів не пристосовані до життя у прісній воді, і вони загинули.
“Наприклад, мідії – прикріплені організми, вони не можуть рухатися. Більше трьох тисяч тонн мідії загинуло тоді в прибережній зоні”, – повідомив Демченко.
Одні види зникали, а інші почали активно розмножуватися
Він наголосив, що вчені інституту досліджували й інші зміни після Каховки, зокрема зміни стану планктону, інших ракоподібних на узбережжі.
“Ми бачили, що одні організми загинули, а інші, навпаки, почали стрімко розмножуватися, тому що покращились їхні кормові умови. Наприклад, гамаруси, які харчуються відмерлими організмами на дні моря. Після каховської катастрофи їхня чисельність стрімко зросла. Але вже через рік екосистема повернулася до середніх річних показників у співвідношенні видів”, – розповів біолог.
