У Фінляндії активно відновлюють водно-болотні угіддя не лише заради захисту довкілля та збереження біорізноманіття, а й з огляду на потреби оборони. Природні заболочені території можуть стати додатковою перешкодою для просування російської бронетехніки у разі потенційної агресії.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на французьке видання Le Monde.
Фінляндія має близько 1340 км спільного кордону з Росією. У країні розглядають відновлення заболочених територій як можливість одночасно покращити стан екосистем та посилити оборонні спроможності.
За даними Le Monde, у Фінляндії нараховується близько 180 тисяч гектарів водно-болотних угідь, які потребують відновлення. Водночас із приблизно 4,7 млн гектарів територій, осушених раніше для сільського господарства, лісового господарства та виробництва енергії, відновлено лише близько 60 тисяч гектарів.
Заболочені території можуть ускладнювати пересування важкої військової техніки та обмежувати можливі маршрути наступу. Подібну концепцію, яку називають «оборонним відновленням дикої природи», також розглядають Польща та країни Балтії, які мають кордон із Росією або перебувають у безпосередній близькості до неї.
У Фінляндії ідея використання відновлення природних територій у військово-оборонному плануванні вперше була публічно запропонована у лютому 2024 року. Тоді депутат Паулі Аалто-Сетяля виступив із пропозицією щодо «тактичного відновлення» боліт.
За його словами, після поїздки до України він спілкувався з українськими військовослужбовцями, які наголошували, що природні перешкоди, зокрема болота, і нині можуть суттєво впливати на можливості пересування танків та піхоти.
Голова Міністерства охорони навколишнього середовища Фінляндії Тар’я Хааранен зазначила, що представники екологічної сфери одразу побачили переваги такого поєднання природоохоронних та оборонних цілей. Водночас реакція військових спочатку була стриманішою. Ситуацію, за її словами, змінила можливість залучення європейського та приватного фінансування для відповідних проєктів.
Головний інженер фінської армії полковник Ріку Мікконен позитивно оцінює використання природного середовища у плануванні оборони.
«Навіть якщо однієї природи недостатньо, ми завжди використовували навколишнє середовище для планування оборони», — зазначив він.
За словами військового, природні перешкоди, зокрема ліси та торфовища, можуть обмежувати можливі маршрути пересування противника та змушувати його використовувати певні дороги. Це, своєю чергою, може створювати сприятливіші умови для проведення оборонних і контрнаступальних операцій.
У Фінляндії особливе значення природним перешкодам надають з огляду на історичний досвід Зимової війни 1939–1940 років. Тоді значно менші за чисельністю та гірше оснащені фінські війська завдали значних втрат радянській армії, яка зіткнулася із серйозними труднощами під час просування лісами Північної Карелії.
Таким чином, відновлення боліт у Фінляндії дедалі більше розглядають як багатофункціональний інструмент: він одночасно сприяє відновленню екосистем, боротьбі зі змінами клімату та створенню додаткових природних перешкод для потенційного противника.
