Підготовка українських громад до зими в умовах війни вже стала системною практикою, однак у разі масштабних ударів по критичній інфраструктурі частину завдань зможе забезпечити лише держава. Йдеться, зокрема, про координацію між громадами, евакуацію та розміщення людей із найбільш постраждалих територій.
У четвер, 13 серпня, об 11:00 у пресцентрі інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна» відбулася дискусія на тему «Зима близько: чи готові держава та суспільство?». Учасники обговорили готовність держави, територіальних громад і суспільства до опалювального сезону 2026/2027 років в умовах можливих масштабних атак на енергетичну та комунальну інфраструктуру.
Серед учасників заходу був радник міського голови Вінниці, голова ГО «Українська стратегія» Євген Золотарьов. Він наголосив, що значну частину підготовки населення до можливих кризових ситуацій можна здійснювати на рівні об’єднань співвласників багатоквартирних будинків.
ОСББ як базовий рівень готовності
За словами Золотарьова, ОСББ мають суттєву перевагу, оскільки всередині багатоквартирних будинків уже існують механізми взаємодії мешканців, накопичений інституційний досвід та певний рівень взаємної довіри.
Експерт пропонує умовно вибудовувати систему підготовки до криз за принципом «піраміди»: її основою є родина або окреме помешкання, наступним рівнем — будинок та ОСББ, далі — територіальна громада, а найбільш масштабні завдання мають залишатися у сфері відповідальності держави.
«Є родина чи помешкання, є будинок, краще, якщо це ОСББ, бо там у людей є накопичений певний інституційний досвід і спроможність до взаємодії. Є певний ресурс довіри один до одного, і частину питань можна вирішувати на рівні ОСББ», – пояснив радник міського голови Вінниці.
Водночас, на його думку, для цього необхідно забезпечити мешканців і керівників ОСББ чіткими алгоритмами дій.
«Звичайно, не вистачає методичних рекомендацій. Місцеве самоврядування виробляє їх самостійно, але очевидно, що держава і аналітичне, експертне середовище могли б тут допомогти. Йдеться саме про методичні рекомендації на рівні конкретних будинків і ОСББ», – наголосив Золотарьов.
Підготовка до зими вже стала рутиною
За словами голови ГО «Українська стратегія», досвід останніх років змусив українські міста системно розширювати набір заходів для забезпечення стійкості взимку.
«Останні чотири зими додали досвіду і показали, що потрібно готувати додатково. Це різні види генерації, сонячна генерація і так далі, посилення термомодернізації, розподіл інших об’єктів критичної інфраструктури, додаткові джерела живлення. Усе це вже також стало рутиною», – сказав він.
Таким чином, громади поступово переходять від ситуативної підготовки до системи, яка передбачає диверсифікацію джерел енергії, додаткові потужності та підвищення автономності критичної інфраструктури.
Є завдання, які може виконати лише держава
Водночас можливості місцевого самоврядування мають об’єктивні межі. У разі масштабного удару по конкретній громаді та її критичній інфраструктурі місцеві органи влади не зможуть самостійно вирішити всі проблеми.
Передусім це стосується протидії балістичним загрозам та організації масштабного переміщення населення.
«Ми всі розуміємо, що частину питань може вирішити тільки держава», – зазначив Золотарьов.
Особливо складним може стати переміщення людей із територій, які зазнають найбільших руйнувань. Для цього необхідно заздалегідь визначити громади, готові прийняти евакуйованих, оцінити їхні можливості та продумати логістику.
Фактично йдеться про створення системи взаємодії між громадами, яка не може ефективно працювати без централізованої координації держави.
«Це питання, звичайно, до держави, до державних органів, бо це координація, яка потребує їхньої включенності вже на горизонтальному рівні між громадами. Вирішити це буде складно», – наголосив Євген Золотарьов.
Підготовка має відбуватися на всіх рівнях
Дискусія «Зима близько: чи готові держава та суспільство?» об’єднала експертів і фахівців із міського управління, енергетики, ЖКГ та громадського сектору. Її учасники обговорили, як розподілити відповідальність за підготовку до зими між мешканцями, ОСББ, громадами та державою.
Досвід останніх чотирьох зим показує, що українські міста вже навчилися адаптуватися до енергетичних криз. Однак потенційно масштабніші атаки потребуватимуть не лише технічної готовності, а й чіткої системи координації між громадами та державними органами.
Дискусію організували Український безпековий клуб, ГО «Фонд сприяння демократії» у партнерстві з ГО «Громадсько-військовий рух» за підтримки Фонду Ганнса Зайделя в Україні.
