Користувачів соцмереж гостро обурила публікація “Гроші на пам’ять. Як будівництво меморіалу в Бабиному Яру перетворилося на проблему національного масштабу”, яку опіблікував портал Ліга.net і автором якої є журналіст Любов Величко.
Так, колишній народний депутат Ігор Луценко пише:
“В мене немає до Вас претензій зі зрозумілих причин. Є лише претензії до редактора, котрий це пропустив під написом “розслідування” про нібито проблеми меморіалізації трагедії. Натомість текст майже повністю присвячений особі Зісельса. Причому значна частка обвинувачень щодо Зісельса а) грунтується на анонімних цитатах, що в принципі неприпустимо в розслідуванні б) є оцінками самої авторки особи Зісельса, що теж несумісно з розслідуванням як жанром.Але який стосунок особа Зісельса має до проблеми Бабиного Яру? Він один протестує проти росіян у проекті? Замість того, щоб аналізувати озвучувані сторонами аргументи, фокус іде на їх мотивації і на конкретну особу. І абсолютно жодного слова, приміром, про власне мотивації путінських “бізнесменів” – Хана, Фукса і тп., про те, у яких аферах вони свого часу засвітилися, і чи можна порівнювати взагалі їх імідж з нагіршими варінатами іміджу того ж Зісельса?Я вже не кажу про те, що присутні грубі граматичні помилки – очевидно, що Ліга економить на літредакторі.Так що це – не розслідування, це – блогерство.”
Громадський діяч Юрій Гончаренко в своєму блозі на порталі Site.ua:
“Що відбулося: вийшла стаття, яка самопозиціновує себе як розслідування, на порталі Ліга.net. В ній, якщо тезово, стверджується, що Йосиф Зісельс – шахрай, який обдурив в 90-х репатріантів і нажився на цьому; що він же блокує будь-які інші проєкти, якщо не очолює їх; і що він же спочатку підтримував російський проєкт, але змінив позицію через зміну влади в країні (з Порошенка на Зеленського). І що зібрав 150 тисяч доларів на будівництво Музею пам’яті жертв Бабиного Яр
Але за вказаними посиланнями – статті на івриті (якщо перекласти, то про Зісельса там жодної згадки) і два відсканованих документи, які перекласти онлайн неможливо.
Написала це Любов Величко, яка, окрім Ліги, має стосунок ще і до сайту Тексти.org.ua.
При цьому, коли їй в коментарях почали ставити питання про докази, про упередженість матеріалу, більшість тих, хто її критикував, вона заблокувала, а в суперечці з іншими переходила на емоції замість фактів.”
Якщо тебе почали системно поливати брудом, це означає, що ти комусь серйозно заважаєш робити якісь сумнівні справи.
Проти мене такі брудні кампанії організовували тричі. Двічі це було локально – в межах Донецького державного/національного університету. Просто наклепи (100% брехливі), з метою розсварити мене з тими, з ким я мав спільну позицію, яка комусь заважала. Друга спроба (за участі тодішнього керівництва ДонНУ) частково вдалася. Втретє це був якийсь пасквіль невідомого мені змісту, але присвячений особисто мені, який кілька років тому розіслали… всім членам Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій (членом якого я не є і не збираюся бути). Видно, моя тодішня критика “тотальної скопусизації” (тобто, віри в чудодійність наукометрії) комусь здалася реальною загрозою. ![<!--[googlesitekit-end-of-content]--></div></div></div><div class=]()
Поділіться цією статтею
