Найвразливіший час для переговорника — не дні зустрічей, а перші доби після них: офіційні новини стихають, а тишу заповнюють чужі тексти. Такого висновку дійшли аналітики Українського безпекового клубу.
Огляд «Тиша після Абу-Дабі» оприлюднив Український безпековий клуб, дані для нього зібрала Дослідницько-аналітична група InfoLight.UA.
Аналітики простежили, як змінювалася розмова про керівника Офісу Президента Кирила Буданова день за днем.
У середу, 11 листопада, усі писали про переговори, і закиди звучали приблизно в кожній четвертій згадці. У четвер Буданов оглядав у Стамбулі корвет «Гетьман Іван Виговський», а стрічки обговорювали вже не домовленості, а те, що на пресконференції він говорив російською.
У п’ятницю й суботу новини скінчилися. Telegram у суботу дав про Буданова вдванадцятеро менше публікацій, ніж у четвер. А Facebook не замовк: там розійшлося вісім однакових текстів про керівництво держави — слово в слово, по чотири сотні копій на добу. Жоден не про переговори: усі — про звання, нагороди, давні рішення й рівень англійської. У суботу до них додалися «грамоти» й «подяки», нібито видані фігурантам історії «Мексиканця»; їхньої справжності InfoLight.UA не перевіряла.
Підсумок суботи — закиди в кожній другій згадці. Не тому, що їх побільшало, а тому, що зникли звичайні новини.
«Щоб відкинути будь-який результат переговорів, не треба розбиратися в його змісті: досить не вірити переговорникові», — пишуть аналітики УБК.
Тиск має український вигляд: тексти українською, в українських групах, для українців. Але хто їх пише і чи є замовник, відкриті дані не показують.
УБК радить планувати комунікацію не «до кінця зустрічі», а щонайменше на три доби після неї, відповідати на закиди один раз і з документами, а ключові заяви публікувати англійською з датою й посиланням. Наступний раунд переговорів знову збере всіх в одних стрічках — а потім знову настане тиша.

